Неоподаткований персонаж

Поки що дебати займають доволі вагому роль у моєму житті, що визначає важливість людей, з якими я синхронізуюсь у них. З певних об'єктивних та суб'єктивних причин я вже не можу грати зі своїм (тепер вже колишнім) тім-мейтом. Але я хочу відзначити, що це є світла та тепла людина. Людина, яка розуміє, що я хочу сказати, яка вміє бачити світло. Не буду говорити багато - не хочу все це переводити у слова. Просто - Олесю, дякую! Ти щось неймовірне! Ти мій найкращий тім-мейт й я дуже щаслива, що нам довелося грати разом. Мене дуже гризе, що наразі ми маємо те, що маємо, але розумію усі причини, що до цього призвели. Нікому з нас не варто себе силувати у певних питаннях. Я приблизно рада, що ми дійшли згоди й оцінили нашу дружбу вище за дебатні досягнення. Ти найкраща та найсвітліша. Дуже тебе люблю та бажаю успіху у всьому. З твоїми прагненнями ти обов'язкового його досягнеш:) Ти - Сонячна! :)

fire; дебати; в притик; донор мозга, бабайки, почти блондинки; барні; бельгія; специфічні таксисти; jackson; кулиничи; готель "глория"; бункер; девид; мистецтво реклами; найкраща сусідка; теория невероятности; університет ім. каразіна; представництво та виступ київських дебатерів; "лошара"; ололо, а то атата; караоке; харківський вітер та сонце; іздрик "таке"; рейд пушкінською до двох 'м'; бермудська віденська кав'ярня; генії-шизофреніки; многочисленная фанатка джона неша; планета шизляндія; дитячі хрестові походи; юнайтед-антайтлед; якісна аналітика; wikileaks; розкладушка о п'ятій ранку; неопознанный человек; неробочий ранок неділі; рвані джинси та шарф на попі, а не шиї; дебатні сни про херові інтерпретації та У1, яке доводить свою непричетність до гри; зустріч з однокласником.

Все, що ти знаходиш, ти вже колись бачив.

У мене на районі з часом з'являється все більше й більше романтично налаштованих пар та спокійних, але дуже п'яних людей. Цікаво - це якось пов'язано?

Закон сохранения проблем в жизни гласит: если у человека в один миг вдруг исчезнут все проблемы, в следующий миг он создаст себе их сам. @ pekurovsky Good thing s come to those who wait but bad things are fun right now. @ Lord_Voldemort7 Хочу есть, пить и спать. Ай-йа-йай.. Первая ступенька пирамидки Маслоу загуляла :) не к добру. @ ManiaDoc "Хочете спокійно жити в товаристві людожера? Станьте худобою" Мойсей Фiшбейн, український поет. @ s_vakarchuk «Ты никогда не решишь проблему, е сли будешь думать так же, как те, кто ее создал» © Альберт Эйнштейн @ cicitata H.O.M.E.W.O.R.K. = Half Of My Energy Wasted On Random Knowledge! @ iTweetFacts Хорошо, что люди ещё не добрались до Марса. У меня там заначк а. @ anaesthessia Чесных, искренних, светлых, безкорысных, настоящих людей. Они будут все безумцами. Но это лучше чем вранье, притворство и алчность. @ ManiaDoc Сапер ошибается дважды. Первый раз при выборе профессии. @ OneOur Ангидрид твою перекись марганца! @ OneOur Най...

Сьогодні дуже приємний, мирний та цілісний день... Дійсно дуже добре :) І все в тему))) Дякую усім силам та людям, які зробили його таким. І собі дякую, бо інакше було б нікому цей день прожити :) Навіть якось була думка назвати це "Днем Важливих Людей", бо було кілька дуже неочікуваних перетинів з людьми, яких давно не було видно, але які колись були або є дуже важливими для мене. Й корисно почути, що дітей у декого нема, мене просто по доброму наїжачили :) А ще сьогодні "День Довгоочікуваних Придбань", таких як квиток на Guano Apes (19.04), книга Іздрика "Таке" та капелюх того формату, що вже півроку шукався! :) Як Божевільному Капелюшнику, то є велика радість для мене. Й їжа сьогодні якось смачніша була, й повітря чистіше. Цей понеділок настільки казковий, що аж не віриться та насторожує. Але я відмахуюсь, закриваю очі й дозволяю собі просто насолоджуватись... Не знаю, чи буде увесь тиждень таким, але я вже висловлюю вдячність за цей день. За криптологі...

If God had long hair And a goatee, And if his eyes looked pretty glazed... If He looked spaced out Would you buy his story? Would you believe he had an eye infection? And yeah, yeah, God looks baked And yeah, yeah, God smells good, And yeah, yeah, yeah yeah yeah... What if God smoked cannabis? Hit the bung like some of us? Drove a tie-dyed microbus, And he subscribed to Rolling Stones? When God made this place, In the beginning, Did He plant any seeds? Or did he put them there for Adam and Eve, So they'd be hungry for the apple that the snake Was always offering? Yeah, yeah... God rolls great, Yeah, yeah, God smells good, Yeah, yeah, yeah yeah yeah... What if God smoked cannabis? Do you suppose he had a buzz When he made the platypus When he created earth, our home? Does He like Pearl Jam or the Stones? And do you think He rolls His own Up there in heaven on the throne? And when the saints go marching home, May be he sit and smoke a bone --------------------------------------------...

Важливий день. Сьогодні мені мають підтвердити чи спростувати те, що може дуже багато змінити. Не хочу перебільшувати, але колись певні дрібниці було недооцінено. А це вже не дрібниці. При чому вдруге мені чомусь ще страшніше йти, ніж уперше. Можливо тепер це вже серйозніше, бо вірогідність похибки в цілому менша? Але ж у перше новина не викликала заперечень... Страшно, бо на важелях важливе рішення - що з цим робити? Що це є? Наскільки моє рішення впишеться в існуючу систему? Чи мені буде комфортніше, якщо не впишеться? А ще так багато питань, які я навіть тут озвучити не можу. І й у порівнянні з цим чорним безумством всі інші події та проблеми здаються неіснуючими. Наче щось з цього лише сновидіння. Якось мені снились динозаври... Хай би це теж було колись дуже давно, а не зараз. Важко співвідносити, що ще можна перенести, якщо адекватно не знаєш свого запасу тривкості. Завтра дуже важливий день.

Переглядаючи свої кіношні архіви, довелось відмітити, що "Нью-Йорк, я люблю тебе" сподобався мені набагато більше за "Париж, я люблю тебе". У "Парижі" якось все дуже по карточному, наче з листівки змальовано - метафорично, несправжньо й... не звично, напевне. А от "Нью-Йорк" дуже живий. Сюжети короткометражок плавно перетинаються одне з одним, утворюючи косичку легких сюжетів про любов та кохання. Якщо обирати... То я хочу, щоб мене любили як у "Нью-Йорку...".

Do you have the feeling, as I do, that in the tsunami of everyday life, we're getting too much of stuff we don't need, and not enough of what we do? Herewith my first set of suggestions about how to redress the imbalance: WE NEED LESS: WE NEED MORE: Information Wisdom Shallow billionaires Passionate teachers Self-promotion Self-awareness Multitasking Control of our attention Inequality Fairness Sugar Lean protein Action Reflection Super sizes Smaller portions Private jets High-speed trains Calculation Passion Experts Learners Blaming Taking responsibility Judgment Discernment Texting Reading Anger Empathy Output Depth Constructive criticism Thank-you notes Possessions Meaning Righteousness Doing the right thing Answers Curiosity Long hours Longer sleep Complaining Gratitude Sitting Moving Selling Authenticity Cynicism Realistic optimism Self-indulgence Self-control Speed Renewal Emails Conversations Winning Win-win Immediate gratification Sacri...

Кілька веселих та цікавих коротких відео-замальовок. Enjoy.

"Существа, населяющие Землю этого романа, не являются людьми в биологическом смысле этого слова. То есть на описываемой Земле вид Homo Sapiens Sapiens начисто отсутствует. Главенствуют на планете совершенно иные существа, хотя они также прямоходящи, имеют по паре рук и ног, глаз и ушей. И всё же я рискнул назвать их людьми, ибо не верю, что их мысли будут в корне отличаться от наших. Кроме того, я взял на себя смелость оставить многие привычные географические названия, исторические личности, нарицательные понятия и систему летосчисления. Следует только помнить, что события происходят в конце двадцатого века, в девяностые годы, но вовсе не от Рождества Христова, а от совершенно иного события". (с) Починаю читати книгу, передмову до якої викладено зверху. Нова книга - новий світ. Це стосується не лише жанру фентезі, але в основному лише його читаю. Там просто поки що набагато приємніше. І насправді описуються реальні речі.

У кожного є свій період "найважчого". Цікаво спостерігати людей, які його вже пережили. Те, що це тимчасово, дає певний спокій. Сподіваюсь, що життя близьких скоро налаштується. Відчуваю, що ті двоє найближчі вже майже вийшли з цього. В одної близької - лише початок. Шкода, але вірю, що вона впорається. Стосовно свого - здається, я його під анестезією проходжу. Мухлюю, коротче. Можливо. Сьогодні згадувались "дві втрати". Ніколи б й у голову не прийшло, що зможу жити без цих людей. А які критерії "жити"? Ні, звичайно живу. З жиру бішусь, як-то кажуть. I'm dying in your open mouth... Але... все одно не віриться. Наскільки сильно вплинула втрата цих людей? Наскільки реально повернути? Якщо й реально - не намагатимусь. Їх вітер вже в іншу сторону віє. А я у лісі. Й цей ліс стогне. Стогін всюди. Птахи не бачать просвіту - жодна не може полетіти. Вже й нема сенсу летіти - весна. Але справу не виконано, інстинкт не задоволено. Більшість птахів помре через ті ...

Chapter VII A Mad Tea-Party There was a table set out under a tree in front of the house, and the March Hare and the Hatter were having tea at it: a Dormouse was sitting between them, fast asleep, and the other two were using it as a cushion, resting their elbows on it, and talking over its head. ‘Very uncomfortable for the Dormouse,’ thought Alice; ‘only, as it’s asleep, I suppose it doesn’t mind.’