Неоподаткований персонаж

"Актор, який грає поганця, має співчувати своєму персонажу, або, як мінімум, розуміти, що таке ставлення можливе. Але найголовніше у ролі поганця у тому, що ці персонажі показують, наскільки неправильним є їх вибір. Щастя - це правильний вибір. Доброта, любов та щедрість - правильний вибір. Звичайно, можна добровільно відмовитись від цих якостей, але, якщо ти обереш світло, жити буде набагато легше". (с) Том Хіддлестон

Під час прибирання у кімнаті були знайдені нотатки з відкритої лекції у Могилянці вельмишановного пана, ім'я якого (якщо я не помиляюсь) Йосиф Сліпий. Говорив він про страх. І ось, що він казав, зокрема: Ставайте добрими управителями часу - смакуйте, нюхайте, слухайте! Пізнавайте, як ваше життя пливе його [світу] потоками. Ту книгу, яку ви не прочитали на цей семінар, ви вже ніколи не прочитаєте. Цінуйте час. Гарна проповідь виходить з проблем самого проповідника - тоді вона виходить з досвіду. Лягайте спати на час раніше. Протягом віку [століття] близько 17 млн. людей загинули не своєю смертю. СРСР породив страх (заборона церкви, літератури, організації, кобзарів). Як наслідок - легше будувати "свою хату з краю", бо ініціатива карається, бо разом небезпечно. Страх, до якого і зараз апелюють, випробовують як інструмент. Страх громадянина - підшкірний, система управління фундаментована ним. Зважайте на ті гачки, але не бійтеся їх! (провідники на гачку) Страх смерті - не то...

Для більшості розмов потрібна тема. Ця умова дуже заважає, коли хочеш поспілкуватись з людиною, але не знаєш про що. І ти чекаєш, поки з'явиться ця тема, або намагаєшся її придумати. Якщо я починаю спілкування з вами з повної маячні, значить для мене це важливо й я не хочу втрачати час на пошук тем для розмови. Просто хочу ці розмови.

5 RULES TO REMEMBER IN LIFE: 1. Money cannot buy happiness but it’s more comfortable to cry in a Mercedes than on a bicycle. 2. Forgive your e nemy but remember the bastard’s name. 3. Help someone when they are in trouble and they will remember you when they're in trouble again. 4. Many people are alive only because it’s illegal to shoot them. 5. Alcohol does not solve any problems, but then neither does water

Попала душа благородного рыцаря в рай. И очень удивилась. — За что? — искренно задала она вопрос встретившему её ангелу-хранителю. — Я не сделала ни одного великого поступка за свою жизнь! И сразу в рай? — Как за что? — удивился в свою очередь ангел-хранитель. — В твоей жизни был очень большой смысл! — Какой? — Помнишь, несколько лет назад, будучи ещё молодым, ты сидел за столом среди гостей в замке по приглашению тоже не менее благородного рыцаря? И одна дама, тоже очень-очень благородная, попросила тебя передать ей соль? — О-о! Она была прекрасна! — Ты передал ей соль, помнишь? — Как не помнить?! Это был чудесный момент! Я никогда его не забуду! — А почему, тоже помнишь? — Конечно! Она эту соль рассыпала! — Вот для этого ты и жил! — Ты шутишь, ангел! — К сожалению, ангелы никогда не шутят, — опечалившись, произнес ангел. — Объясни? — Благородная дама, на красоту которой ты засмотрелся, смутилась от твоего взгляда и расс...

Виявляється "філософствування" допомагає вижити. Бо наче нісенітниця, всі до того по-троху доходять, але краще це знати, усвідомлювати та розуміти. Через це філософствування підлітки, як новонароджені, пізнають ази життя, тільки вже на іншому рівні. І це дійсно обов'язково, окрім того, що приємно. Особливо, коли це дарує відчуття відкритого струму.

"Чесно кажучи, вже багато тижнів я задаю собі питання чи ті відчуття, які іноді вдаряють в голову є відчуттям самотності. Але коли за хвилину я бачу скільки друзів он-лайн і я дійсно знаю, що вони друзі, то попускає. Відчуття самотності. Скоріш за все це коли ти один, довго, немає коханої людини поруч, друзі все одно не зрозуміють, сім*я теж, тому ти такий як завжди, але самотній. Да? Ну або щось подібне.. Ви ж так думаєте? Я сьогодні йшла з метро додому. Телефонувала мамі, вона не брала слухавку. 2 рази поспіль. Я навіть засмутилась. Я пройшла повз пустий дитячий майданчик навпроти якого стояли лавочки, біля однієї з них так, трішки в півоберта стояв дідусь..коли я підійшла ближче, то побачила, що він з палкою. Сліпий . Він запитав чи правильною стежкою він йде до бювету? Я намагалась згадати що таке бювет і де тут поблизу він є. - Ну там, за райцентром.. Ну я згадала, є там такий. Старий, рідко кого там можна побачити. Я сказала. що проведу його до бювету. Він взяв ме...

Шукаючи інформацію про чоловіка, який мав у собі 11 особистостей (або его-станів), трапилась стаття з Вікі: Множественная личность То нам вже й діагноз можна поставити... «Разумеется, о самоубийстве здесь не может быть и речи. Скорее так: он, барон Езус Мария фон Фридель, застрелил баронессу Езус Мария фон Фридель; или же наоборот — она убила его. Этого я не знаю. Хотелось убить — он или она — но не себя самоё, то другое хотелось убить. Так и вышло». Хотілося б якось залізти у голову справжнього шизофреніка - побачити той "клац" , який змушує його представлятися іншим іменем. Продивляючись результати всіх тих дослідів з такими людьми, приходиш до висновку, що мозок людини може вміщувати більше за одну "особистість", бо "побічна персона" задіює інші частини мозкової кори, які не активуються у людини, яка 1 в 1. У нашому організмі дійсно стільки всього "відпочиває", що аж шкода - продукт пропадає. Логічно, що є ті, хто не "змирився". ...

Сьогодні я нарешті подивилась фільм 2012. Для тих,хто так само в танкє і каскє і досі не бачив-дуже раджу.Насправді є над чим подумати. Принаймні над людською безалаберністю, жадібністю і тупістю. Фільм про реальні події, мені здається, що не з пальця цей сюжет придуманий. Тим паче за останній місяць я вже втретє бачу чи чую про зговір крутий чуваків щодо знищення світу, але тут круті чуваки рятували себе.. Скільки ви ладні заплатити за життя..там прайс 1 млрд евро, про курс не казали :) Втім за принципом у кого більше грошей в кишені відбирати когось тупість. Так само тупо робити якусь афігєнну машину-корабель,не продумавши її на 150%.. Однак мені сподобався там один момент, коли учень приходить до вчителя (я не пам*ятаю, яке там було вчення), і питає, потім починає казати,що як же ж так..треба рятуватися,бо кінець світу бла-бла.. А вчитель бере чайник і наливає в чашку, здається, каву, вона вже переповнює краї, і учень починає кричати достатньо..На що йому вчитель каже,...

"Якщо відповіді є, то Ви їх не знаєте". Грегорі Хаус своєму психоаналітику. Між людьми, я кажу про всіх людей, йде гонка під назвою "хто більше знає, хто більше розуміє". У когось у більшій, у когось - меншій мірі. Є етапи, коли "відкривається істина", тобто коли починаєш розуміти трохи більше, точка огляду стає вище, кругозір ширше. Це приємне відчуття. Моїм останнім "надбанням" у цій сфері стало розуміння, що цей етап не останній, мені ще багато чого відкриється, я ще багато чого не знаю. Одна справа теоретично припускати та погоджуватись, що існує стороння думка, що на вулиці ввечері небезпечно, а політики гади, а зовсім інша практично це усвідомити. От я маю задоволення практично усвідомлювати, що "ще багато чого попереду". Щодо гонки - у такому діалозі кожен співрозмовник вважає, що стоїть вище, а тому бачить та розуміє більше. Вся фігня може бути в тому, що срать як високо й хто стоїть, бо просто дивляться у різні сторони. По суті...

На соціології у голову стрельнула думка - "Сенс усього твого життя згодом, якщо пощастить, стане лише ще одним поглядом на питання" . Всі ці парадигми, теореми, теорії, концепції. Колись люди рухались повільніше. Це зараз за своє біологічне життя ми маємо прожити десяток соціальних. До теми згадалась лекція з філософії: "Соціум вимагає різноманітностей. Ким бути, якщо від тебе вимагають бути множиною людей? Підстав тотожності вже не існує. Ми соціально зобов'язані протягом життя пережити багато ідентичностей". Так, для себе...

Логіка? Так, існує. Але непотрібна. Діалог? Не існує, але потрібен. Раджу: Ґадамер Г-Ґ. Нездатність до розмови.\\ Істина і метод. Т2. – К: Юнверс, 2000. – с.187-196 Навколо багато розмов, але мало діалогів. Більшість людей орієнтовані на себе, тому всі їх розмови це обмін монологами. Ми не чекаємо, поки зрозуміємо співбесідника - ми чекаємо, поки він замовчить й ми матимемо змогу щось сказати. Найліпший вид діалогу (за Мартіном Бубером, здається) це схема "матір-дитина". Матір намагається сприйняти всі сигнали, що їй посилає дитя, щоб зрозуміти його. А дитина в свою чергу намагається використати всі можливі засоби передачі інформації, щоб донести свою думку до мами. Так і ми маємо - сприймати всі сигнали, що надсилає нам співбесідник та використовувати всі можливості, щоб нас зрозуміли. Ключовий момент - орієнтація на співрозмовника, а не на себе. Та чи багато з нас зацікавленні в розумінні іншого? Серйозно, вам цікава думка іншого ? Думка іншого не про вас? Ми любимо ро...

Сучасна молодь схильна до філософствування. За визначенням Могилянки це є вільний політ думок, що полягає у наданні безлічі відповідей на безліч питань. На одне питання може бути або кілька відповідей, або жодної. Головне, щоб це якось стосувалося абстрактних величин. Питання "Котра година?" не перейде у сферу філософії поки Ви не скажете щось на кшталт "Година? Не існує години - вона онтологічна тільки тому, що ми мислимо про неї. Так само не існує часу, але існують годинники..." У тому ж аспекті можна поцікавитись про те, година у якому часовому полі цікавить, але то вже буде не філософствування, а кривляння. Це зайве. Серйозно. Треба мислити про конкретне, а не абстрактне. "Ті величини" занадто мало дають для нас у практичному світі. Прослідкуйте - якщо Ви "осягнули", що було б прекрасно стати хмаринкою, бо вони "щось там" , або ж що цей трамвай, що перед самим носом повертає у депо, є відображенням усіх Ваших раптових невдач, це В...