Неоподаткований персонаж

Чогось так стукнуло в голові... Наче граю у рок-гурті, подорожую світом у трейлері. Вчу мови, граю на гітарі, цікавлюсь музикою різних народів. Трейлер у нас досить великий - там є щось подібне до кухні, де можна зробити собі якийсь салат, бутерброди, розігріти води до чаю чи кави. Є закріплені та закриті полички для книг, якихось паперів. Щось подібне до столу, який зазвичай прикріплений до стінки, але опускається. У багажнику повно обладнання, але лише найнеобхідніше. Під ліжками шухляди з наших одягом, особистими речами. Вікна великі, але з занавісками. Є маленький холодильничок, шафка-аптечка, інструменти на випадок як щось зламається. Десь валяються кілька рацій, здається наш басист поклав одну з них в хлібницю чи деінде. Стеля трейлеру розмальована мною - там гори, річки, там якісь веселі фігури, птахи. Дверцята шафок для книжок обклеєні лістівками з місць, де ми бували. Маємо три ліхтарі, одну стаціонарну лампу (невідомо, правда, навіщо вона, бо ж систему освітлення ...

До захоплень додалась гра на гітарі. Вже другий місяць вчусь. Тепер спробую вивчити щось таке.

У аборигенов есть поверья. Например, если ты съешь печень своего какого-нибудь храброго врага, то его храбрость перейдёт в тебя. Если съешь сердце своего друга, то переймёшь его характер. Или там - обглодаешь коленную чашечку, будешь лучше бегать, глаз - лучше стрелять. Вот так получается - чтобы самому стать лучше, нужно съесть парочку хороших людей.

У мене сьогодні все вийшло :) Це все, що я можу і хочу сказати. У мене дуже щасливе життя :) Є все, що мені треба, щоб відчувати це саме життя. Й гірке, й солодке, й тепле, й холодне. Абсолютно ціле, повноцінне життя. Є катастрофи, є друзі. Є сім'я, є хвороби. Є радощі, є провали. Є музика, нема алкоголю. Дійсно щасливе життя. Це класно :) Є іноді дуже радісні дні. Сьогодні саме такий. Хочу трохи його описати, щоб посміхало мене, як йтиме холодний дощ всередині. Мова йде про 12 жовтня . Коли на парах мого тіла не було, адже воно солодко собі спало, забивши на будильник. Вважаючи напруженість дня загалом, така слабкість не була подавлена свідомо. Але о 13:00 моє тіло вже було у піар-відділі НаУКМА й узгоджувало зовнішній вигляд афіші благодійного концерту 15 жовтня . О 13:30 почався саунд-чек Другої Ріки в актовій залі КМЦ. Десь з того часу й до самого пізнього вечору мені треба було там бути - зустрічати гурти, узгоджувати графік, слідкувати за обладнанням, зв'язуватись з вико...

Іноді здається, що я найтепліше, що є у світі. У фізичному плані - завжди тепло. Навіть коли всіх морозить, мені загалом тепло. У цю поїздку якось особливо відчулось відсутність кордонів. Територіальних - я вже так часто подорожую Україною, що поїхати у інше місто - це вже як за хлібом мотнутись. З одного боку маєш легкість та відсутність будь-якої акліматизації, відчуваєш усю країну своїм домом, з іншого - втрачається певна романтика потягу, іншого міста, інших обставин. Вже стільки всього траплялося, що навряд чи найближчим часом станеться щось, що затьмарить минулі речі й знову зачепить. Поки що найкраще, що є - це повторення того, що вже хорошого було. Але певні міста все ще вміють чіпляти. Й тут правильніше було б сказати "певні люди", але все ж таки міста. Бо у інших локаціях ті самі люди є інакші. Місто, як мене завжди чіпляло - Донецьк. Точніше саме ті люди у саме тому місті/місці. Хазяїн чіпляє саме у Донецьку. Можливо тому, що певні якості, що роблять його Хазяїном,...

Колись вони звучали свіжіше, почуття вкладене у кожне слово. Навіть у кожен фейл. Тепер вони професіонали, кожен звук відточений, зіграний, налаштований. Це теж чіпляє та наповнює. Але дивлячись цей запис, наповнюєшся свіжістю. Саме ця музика, це звучання надихали й викликали мрії стати рок-музикантом.

Мене почався період музики Земфіри. Побачимо, що з того буде. Вже бачу, що її приємніше співати та грати на гітарі, а не слухати. Але то таке - у кожного свої мембрани.

Сьогодні знову неспляча ніч. Трохи попрацювавши сталося так забрести в одну з найдавніших тек на моєму компі - музика, яка гріла мої вуха, коли мені було 13-16 років. Це не те, що зараз може з'явитись у моєму плейлисті на постійній основі, але для такої ночі - ідеальне. Кидаю й сюди на згадку... А ось цю мають згадати майже всі :) Наступна торкалась дуже теплого періоду.

We can't seem to let go The thread's so thin it just doesn't show anymore It seems like we're playing charades Playing like we're afraid to live And this is one sacrifice I don't want to make Cause if there's no end There can be no beginning, (There can be no beginning) If there's no end It feels like forsaking the dawn, We awaken and still we don't see But I am still secretly grateful You're living this moment with me (with me) We can see where it leads It's like you can't, Can't kill the monster that feeds on you No matter what you do It seems to get you every time And that's a predicament if I know anything Cause if there's no end There can be no beginning, (There can be no beginning) If there's no end It feels like forsaking the dawn, We awaken and still we don't see But I'm still secretly grateful You're living this moment with me Yeah, secretly grateful You're sharing this moment with me If it's j...

If God had long hair And a goatee, And if his eyes looked pretty glazed... If He looked spaced out Would you buy his story? Would you believe he had an eye infection? And yeah, yeah, God looks baked And yeah, yeah, God smells good, And yeah, yeah, yeah yeah yeah... What if God smoked cannabis? Hit the bung like some of us? Drove a tie-dyed microbus, And he subscribed to Rolling Stones? When God made this place, In the beginning, Did He plant any seeds? Or did he put them there for Adam and Eve, So they'd be hungry for the apple that the snake Was always offering? Yeah, yeah... God rolls great, Yeah, yeah, God smells good, Yeah, yeah, yeah yeah yeah... What if God smoked cannabis? Do you suppose he had a buzz When he made the platypus When he created earth, our home? Does He like Pearl Jam or the Stones? And do you think He rolls His own Up there in heaven on the throne? And when the saints go marching home, May be he sit and smoke a bone --------------------------------------------...

Не прошепочу "бувай" І не скажу "до побачення". Дзвенить останній трамвай, Я не попрошу пробачення. Не дивись, Як капають сльози, Як капають сльози, Як плачу я. Ти не злись – все було серйозно Та інший у мене пункт призначення. Бо люди як літаки – Маршрути різні у просторі. Усі ми одинаки В безмежній вічності космосу. Не дивись, Як капають сльози, Як капають сльози, Як плачу я. Ти не злись – все було серйозно Та інший у мене пункт призначення.

Чи Бог існує? Не знаю, але молитви він чує :) Сподіваюсь, що тенденція на краще продовжиться й надалі. Останнім часом маю багато речей та моментів, за які відчуваю вдячність. Вже ніде не болить, голова чиста, а сни... О, ці сни! Настільки наповнених, гостросюжетних та чітких, яскравих снів вже давно не було! Можна навіть сказати, що не було ніколи, але ж я не пам'ятаю, що снилося мені в два чи три роки. Сняться Дракони на скелястому острові, малий король Артур, відповідне бомбосховище. Сняться в цьому всьому вказівки на моє теперішнє, на мої фішки. Уві сні відчуваю, що є правильним, моїм, що змінювати не можна. Й бачу, чого краще позбутися, бо воно гребе мені мозок. Сняться люди зі своїми ролями. Вся інформація, зібрана за певний період часу, структурується, відрізується зайве, формуються чіткі скани людей. Також кричу "Дякую!" за поїздку в Донецьк - давно не було стільки тепла серед зими :) Й зайве вже не сидить в голові. Наче несвідома очистка - весь бруд, весь недоречн...

Не питай Де я був коли тобі було так солодко Де я був коли тебе таку незайману Підіймали вище неба Тільки сам на сам Хіба не там Просто мені Так хочеться Бути там де і ти Так хочеться Жити в тебе в полоні І бачити Як тікають від мене сни В твої долоні Не питай Чи бувало так що я не міг заснути сам Я стояв і лиш дивився як ховає дощ Все що сказано тобою Всі твої сліди Бо так завжди Просто мені Так хочеться Бути там де і ти Так хочеться Жити в тебе в полоні І бачити Як тікають від мене сни В твої долоні

...не ложися на краю-ю-ю! Не могу я спать у сте-е-енки! Упираются коле-е-енки! Не ложись! Не ложись! Придёт серенький волчок! И укусит за бочок! У-у-ух! У голові все ДУЖЕ гучно! О_О Розповідали мені про "Їжачків" - аж трохи позаздрилось, треба й Київському відділенню завестись ідейною командою, з якою б все це асоціювалося. А-а-а! Як же воно все волає! Були з Анею на пляжі - витягти мене з води - mission impossible - наче в раю! Насправді після вчорашньої "калюжі" на Славутичі мені пляж на Трухановому острові басейном здається :) Збавте темп!!! Все кричить та палає!

Сьогодні у місті буде повно русалок. В Могилянці як мінімум одна. + пісенька (під будь-який настрій) _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Сьогодні десь о 11:20-11:40 на дистанції між Контрактовою площею та 8 корпусом Могилянки можна було побачити русалоньку, що йде вулицею босоніж - асфальт теплий, а на взутті перемичка спадає - і як тут не спокуситись? :)

Певно сьогодні весь день шукатиму якісь відео-цікавинки ;) "Группа Axis of Awesome весьма эффектно демонстрирует, какое количество современных хитов написано на одном и том же квадрате аккордов. Оно на самом деле общеизвестно (по крайней мере, среди музыкантов), но когда так наглядно - слушается замечательно."

Останнім часом гріє вуха: Тартак - "Омана" Scorpions - "Miracle" Poets Of The Fall - "Dying To Live" Staind - "So Far Away" Fatih Aygun - "I feel like a star" Animal ДжаZ - "Этажи" Roxette - "How Do You Do" Zooey Deschanel & Von Iva - "Yes Man" O.Torvald - "Моє-Твоє" Lisa Ekdahl - "Benen i kors" Мотор'ролла - "Аеліта"