Неоподаткований персонаж

Сьогодні відіграли ІІІ Міжуніверситетський Кубок Дружби у Могилянці :) Цього разу збірна нашого унверу трохи видозмінилась, але здебільшого всі ті самі смішарики. У нас не було місяця, лише тиждень (а сумарно взагалі кілька днів) на сценарій та репетиції. Сценарій був готовий сьогодні ж вранці :) Хоч за часовими рамками усього було дуже мало, але тепер це вже тепліше, якісніше. Шкода, правда, що наші хлопці цього року випускаються з магістерки, але ми й минулого року думали, що це вже ніколи не повториться :) Ми з ПростимиЛюдьми будемо за ними дуже скучити, точно відчуваю. Це було дещо дуже хороше у нашому оточенні, свіже й смішне :) Як плід наших фантазій та метушливої уяви виглядав, можна побачити: Вдячна за ці переживання, емоції та людей, що оточували. Саме вони, кожен з них, були потрібні :)

Сьогодні невимовно великий Місяць. І день допустимо дивний. Наче м'якіший на дотик, але гіркуватий на смак. Плюс вибух бетонозмішувача. Та книга про Гру.

Згадується ще як у дитсадку співали "Подоляночку" й ходили колом в такт пісеньки. Ще хотілося б згадати віршик про "кульбабку, яко бабку", але в голові не знаходиться. Десь тут була Подоляночка, Десь тут була молодесенька, Тут вона впала, до землі припала, Личка не вмивала, бо води не мала. Ой встань, встань, Подоляночко, Обмий личко, яко шкляночко, Возьмися за боки, поскачи три кроки В горохлянім вінку, бери собі дівку, Плини по Дунаю, бери дівку скраю.