Неоподаткований персонаж

Останній тиждень сняться лише вони. Іноді окремо, іноді разом.

Так, реклама. Але ж яка крута!!!

Коли я помру й пройде вже досить багато часу, то близькі згадуватимуть мене лише коли чутимуть голосний неприродний сміх та коли йтиме дощ. Це єдине, що визначає мене, не визначаючи більшість чи хоча б суттєву частину. Хоча може у майбутньому буде ще щось, що поки що невідоме мені на смак.

Це дуже кльово на світанку, близько п'ятої ранку, дивитися хороший фільм з чашкою чаю, а за вікном - дощ, без вітру, й вулиці без людей. Шкода тільки, що моя картина без чаю. Але все одно добре. А чай мені просто лінь робити. Та й не хочеться якось.

Paper Fortress: 2009 - 2011 Reflection from Paper Fortress on Vimeo .

Реальный вопрос в тесте по физике в NUI Maynooth (Kidare, Irland)Ответ одного из студентов был настолько “глубоким”, что профессор решил поделиться им в сети. ВОПРОС: Как бы Вы описали Ад - как экзотермическую (отдает тепло), или как эндотермическую (абсорбирует тепло) систему? Большинство студентов пытались описать Ад с помощью закона Бойля, типа газ при расширении охлаждается и температура при давлении падает. Один из студентов написал: "Сначала мы должны выяснить, как изменяется масса Ада с течением времени. Для этого нужно знать, сколько душ прибывает в Ад и сколько душ его покидает. Я считаю, что если душа попадает в Ад, покинуть она его не может. На вопрос, сколько душ прибывает в Ад, нам помогут ответить различные религии, существующие сегодня в мире. Большинство из этих религий утверждает, что души людей, не принадлежащих их церкви однозначно попадают в Ад. Поскольку человек не может принадлежать больше чем к одной религии, можно однозначно утверждать что ВСЕ ...

Сьогодні моє хороше виражатиметься планами на найближчі три місяці (порядок довільний, бо ще не всі дати відомі): фестиваль "Трипільське коло" ; Літня Школа лідерів у Карпатах ; з'їздити компанією до друга у Чернівці; [fail] фестиваль "Slavske-ROCK"; [fail] Літня Дебатна тренерська Школа в Одесі ; Карпати, підйом на Говерлу; [fail] вступ до Могилянки ; дрібні плани у місті . Але вступ - найголовніше! Цього року це набагато важливіше для мене, ніж першого разу. Цього разу - це мій вибір. Також серед хорошого за останній період: Кід (мій тім-мейт) - приємно називати когось "постійним"; ЗНО - так, воно хороше; сни - вони стають спокійніші; робота (в НаУКМА, в ФДУ, всюди); Рижик; багато хороших фільмів; поновлення експериментів (хоч і не всі вважають це хорошим); брекети (їх відсутність, ще з лютого); "Таке" Іздрик; Харків та розмови там; вокзал.

Сьогодні знову неспляча ніч. Трохи попрацювавши сталося так забрести в одну з найдавніших тек на моєму компі - музика, яка гріла мої вуха, коли мені було 13-16 років. Це не те, що зараз може з'явитись у моєму плейлисті на постійній основі, але для такої ночі - ідеальне. Кидаю й сюди на згадку... А ось цю мають згадати майже всі :) Наступна торкалась дуже теплого періоду.

Цей тиждень уві сні мій мозок посилено руйнує логічні зв'язки. Все, що на буденному рівні є незвичним, чомусь з'являється вночі до мене - дивні пози для сидіння, близкість з випадковими людьми, подвійне взуття - наче у босоніжках, але зверху надягаю дерев'яні калоші й йду з найменш приємною мені людиною до музею, оздобленому у східному стилі й більше схожому на палац, ніж виставку древностей. Не ті люди охороняють, не ті кольори навколо, не ті причино-наслідкові зв'язки, не ті звуки. Не від того доводиться тікати, не ті слова промовляти, не ті питання ставити. Почали помічатись ознаки, про які попереджали. Прогресує. Дуже шкода. Сподівалось, що маю більше часу.