Неоподаткований персонаж

" - Свобода не нуждается в оправданиях, Мария. Вот и вся разница. - Илья посмотрел ей в глаза. - Ты убиваешь во имя Добра, я - повинуясь своим желаниям. Но есть ли эта разница вне наших душ?"

"...Есін пише, що новачкам не дано потрапити до глибин Чистої Землі. А відтак їм належить усіляко розвивати силу уяви, аби вони могли осягнути безкраїсть райських просторів. Лише завдяки уяві можна вирватись за межі земного виміру та на власні очі узріти Будду. Належним чином розвинути уява здатна, зосередившись на одній-єдиній квітці лотоса, охопити усю світобудову ".

Людина схожа на йо-йо, котрим забавляється Всесвіт. Він кидає людину в безодню, і в шаленому леті людина й гадки немає, що її політ - це падіння, а відчуття боротьби - це тільки напинання гумки. Дійшовши до крайнього положення, йо-йо повертається. Чи не про цей момент розповідають ті, хто бачив, як усе життя пролітає перед очима в зворотньому порядку? Повинна бути точка нерухомості, коли гумка ще не смикнула, але й інерція польоту раптом закінчилась і ти в нерухомості. Можливо, це і є точкою безповоротної смерті? Тоді, в якийсь момент, ти повинна поглянути за плече й узріти себе такою, якою тебе бачить Всесвіт: зазираючи в точку зачаття, як у калейдоскоп, крізь тунель твого життя він розглядає великий палець на своїй велетенській нозі. І тоді все стає ясно: що то була розводка, що невдовзі ти повернешся у міцну долоню, на мить солодко влипнеш у неї, а далі тебе запустять знову - та це вже будеш не ти. "І тепер мені видається, що я, Майя, дивлюся на себе очима Всесвіту. Крізь прозо...

"Мужчина, когда притворяется, что влюблён, старается быть весёлым, галантным, оказывать всяческое внимание. Но если он влюблён по-настоящему, он похож на овцу".

"Существа, населяющие Землю этого романа, не являются людьми в биологическом смысле этого слова. То есть на описываемой Земле вид Homo Sapiens Sapiens начисто отсутствует. Главенствуют на планете совершенно иные существа, хотя они также прямоходящи, имеют по паре рук и ног, глаз и ушей. И всё же я рискнул назвать их людьми, ибо не верю, что их мысли будут в корне отличаться от наших. Кроме того, я взял на себя смелость оставить многие привычные географические названия, исторические личности, нарицательные понятия и систему летосчисления. Следует только помнить, что события происходят в конце двадцатого века, в девяностые годы, но вовсе не от Рождества Христова, а от совершенно иного события". (с) Починаю читати книгу, передмову до якої викладено зверху. Нова книга - новий світ. Це стосується не лише жанру фентезі, але в основному лише його читаю. Там просто поки що набагато приємніше. І насправді описуються реальні речі.

Chapter VII A Mad Tea-Party There was a table set out under a tree in front of the house, and the March Hare and the Hatter were having tea at it: a Dormouse was sitting between them, fast asleep, and the other two were using it as a cushion, resting their elbows on it, and talking over its head. ‘Very uncomfortable for the Dormouse,’ thought Alice; ‘only, as it’s asleep, I suppose it doesn’t mind.’