Неоподаткований персонаж

Our jokes aren't like your jokes Our perks aren't like your perks Our team players aren't like your team players Our co-workers aren't like your co-workers Our parties aren't like your parties Our doodles aren't like your doodles

Если у вас есть карандаши, то необязательно что-то рисовать. Можно проявить фантазию, как это сделал Dalton Ghetti: Джерело [link].

Десь так мене назвали 27 травня 2010. Та ні ж - саме так. Мені іноді від емоцій легше сп'яніти, ніж від алкоголю - одна з причин, чому я не бачу сенсу вживати спиртне. Дуже зручно. Але іноді може викликати непорозуміння, які й мене останнім часом почали хвилювати. Нещодавно зустрілись з однокласником, звичайно ж згадували школу. І те, що ми там витворяли, в особливості я. Наштовхнуло на думку - раніше мені було плювати (іноді досить показово і буквально плювати) на чужу думку. Зараз вважаю, що тоді то були крайнощі, але мене мало трохи потримати на самому краєчку, відчути це. З цієї позиції мало що змінилось, тим не менш кілька місяців тому мені зазначили, що збоку я виглядаю так, наче хочу сподобатись людям. У мене такий бум в голові стався, що особливої відповіді на це не було дано, розмова якось інакше пішла. Здається була спроба виправдатись. Так, дійсно була. Ідіотизм якийсь. Я реагую дуже сильно, тому ця думка трималась дуже довго. Кілька днів тому знов згадалась, тільки вже ...

У дурнуваті дні в голову приходять дурнуваті ідеї. В той час як у наслідок цього все навколо набуває цікавих рис. Чимось схоже зі станом сп'яніння. Знов повернулась ідея "обробити" Труханів міст - тільки вже не вгору, а вниз. Наче прислуховуючись до моїх бажань Всесвіт зробив це безпечним - тепер там з канатом стрибати можна. Якби, власне, не коловороти біля опорних балок мосту, то може й так стрибнути сміливості вистачило, але чесно - навряд чи. Сьогодні з Юлею ходили в кіно - фільм "Початок" . Мене ледь стримувало не пищати від захвату. Як же довго в моєму житті не було таких фільмів! Неймовірний. Нас тримало у напрузі кожну хвилину, вже ледь не хапались одне за одного, або ж не зривали крісла. Мій мозок отримав незрівнянний кайф - як же давно вже такого не було! Смачно. Очікувалось щось зовсім інше, але реальність була краща! Тобто, яка реальність? Та реальність. Та сама, де вовчок може не зупинитись. До речі, заскочивши на КиноПоиск - диву дивуюсь - у рейт...

Люблю все просте. Прості кольори, смаки... Зараз їм шоколадний пломбір - й це з біса найсмачніше морозиво у світі! Ще люблю ваніль - ванільне морозиво, ванільний аромат... просто ваніль. Люблю прості прямі слова, прості думки. Ні, думки ні. Складне приємно лоскоче мозок, але коли воно всюди навколо тебе - то, знаєте, від лоскоту й вмерти можна. Щодо простих слів, маю на увазі, що за словами стоїть саме той сенс, що вони виражають за замовчуванням. Без напівтонів та натяків. Складні слова можуть бути приємними та цікавими лише між людьми, що дуже добре розуміють одне одного - у них словник спільний. Тоді це має сенс - це відгороджує їх від іншого світу, залишаючи у своєму власному діалозі. Люблю прості фільми. Люблю не лише їх, але вони розслабляють, віддають тебе рефлексам. Вираз обличчя стає простий, спокійний, чіткий, коли дивишся такі фільми. Просто смієшся, просто бачиш, плачеш, розгадуєш. Люблю прості позиції. Я тебе люблю. Я тебе ненавиджу. Ти мене дратуєш. Хочу намалювати твій п...

Раптом стало дуже страшно. Всередині наче стиснуло щось. З'явилась потреба швидко щось робити, зменшити об'єм невідомої інформації, адже страх - це гостра нестача відомостей про безпосереднє навколо . Чашки кави наче й не було - за секунду зникла. А все певно тому, що не знаєш відтінку - все здається заплутаним, а прості слова двозначними. За досить короткий проміжок часу з'явилось штуки зо три невідомих, й хоч одна з них зникне сьогодні аж після 23:00, якщо не пізніше. За другу я навряд чи колись наважусь спитати, інакше тоді дехто цілком серйозно відкриє одну мою невідому. Третя - найжахливіша, бо у ній невідомо, що невідомо. Наче чорна діра - схоже відчуття з провалом у пам'яті. У браузері відкрито 7 сторінок, й кожна що-хвилини оновлюється, наче там блимне щось, що дасть більше інформації. А під ковдру вже не сховаєшся - бо жарко, я спечусь швидше, ніж заспокоюсь. І все ж стає трохи легше, коли описуєш все це словами. Мозок перемикається на іншу задачу й приглушує п...

Якщо на вулиці йде дощ, знайте - я теж там по вулиці йду. Мені видається не зовсім нормальним, що в Україні полярні зими по півроку й тропічні дощі по литку. Хоча й те, й те мені особисто до смаку. Нервує лиш те, що так не має бути. Раніше у мене в голові висіла думка типу "Нам не буде боляче - динозаври навіть не помітили" , але за таких тенденцій ми вб'ємо Землю раніше, ніж вона нас. Це грубо кажучи. Ще певно доведеться серйозно переглянути свій принцип "Важливе лише сьогодення" - люди минулого теж, здебільшого, жили сьогоднішнім днем - і от, що маємо. Нє картінка. Зараз сиджу вдома після дощу. Єдине, що не прорахувалося - град. Х_Х Мене непогано по голові довбнуло - але крові нема. Температура тіла опустилася до 33,7ºС. Що цікаво - після теплого душу вона опустилася до 33,3ºС. На вулиці зараз 20ºС, в домі - 30,1ºС. Вулиці розлились:

Так, знову пишу про ніч. Цього разу це пекельна ніч. Тіло напівголе та мокре - й справа не в еротиці чи пляжі - зараз майже перша ночі, а за вікном 37С Х_Х Мої жартівливі погрози-пропозиції типу "З'їжте мене на вечерю" можуть набути правдивого характеру - мене подадуть у запеченому вигляді. Мама мене сьогодні як рослину поливала, на кілька хвилин допомогло. Цей день можна сказати пропав - як добре мати два дня народження у році... зручно. А цієї ночі не шукаю натхнення, їжі чи контенту - дивлюся фільми, бо спати не можу - спека здавлює череп. А щодо контенту може й марно - швидкість зараз відмінна. Спека... Ніч... Тиша. Такі ночі дуже тихі, дуже повільні, важкі, насичені, знеструмлені. В такі ночі навіть наркотиків не треба - ти вже лежиш і не ворушишся, не можеш нормально говорити, думати, аналізувати, рахувати... їсти навіть не хочеш! Нещодавні вихідні були трошки казкові - бо півдня пройшли у воді. Не дивлячись на те, що температура води 25-27 градусів, це все одно не ...

Підйом - 6:30, бо далі батькам треба бігти на роботу. але ж треба побачити мою напівсонну щасливу усмішку. Зазначаю одразу - план провалився. Одне моє бажання виконали, інше - чорта з два. Першим бажанням була певна книга, а другим - щоб нічого більше не купляли. Але тато подумав, що його дитині лише раз виповнюється вісімнадцять, тому нічог о виглядало десь так: Хоч вони й не помітили (для цього було зроблене все можливе), але настрій впав нижче нема куди. При чому настільки, що весь наступний день не було зроблено абсолютно нічого з того, що хотілось. Ні - брешу - були куплені окуляри, які вже давно висіли у списку бажань. Такий подаруночок собі. Але все одно - день спаскудився. Хоча може, як було б холодно, або ж злива, то щось би й вийшло. У всякому разі - поки що це краще, ніж минулого року. В цілому непогано. Радує, що це ще не кінець, бо сьогодні понеділок, тому святкування розтягнеться на кілька тижнів вихідних. Пам'ятаю свої думки на сімнадцятиріччя. Було так просто. Та ра...

...не ложися на краю-ю-ю! Не могу я спать у сте-е-енки! Упираются коле-е-енки! Не ложись! Не ложись! Придёт серенький волчок! И укусит за бочок! У-у-ух! У голові все ДУЖЕ гучно! О_О Розповідали мені про "Їжачків" - аж трохи позаздрилось, треба й Київському відділенню завестись ідейною командою, з якою б все це асоціювалося. А-а-а! Як же воно все волає! Були з Анею на пляжі - витягти мене з води - mission impossible - наче в раю! Насправді після вчорашньої "калюжі" на Славутичі мені пляж на Трухановому острові басейном здається :) Збавте темп!!! Все кричить та палає!

По світу розвелись дивні істоти - великі ящірко-комахи яскравого забарвлення. У них довгі отруйні ікла й якщо такий вкусить людину, то той почне, наче переверетень, перетворюватись на таку ж істоту, а потім (можливо, це якось не вловилось) перекидатись назад. Але була якась дивна протиотрута, що дозволяла притримати трансформацію, зробити її більш контрольованою. Оскільки це мій сон, то не дивно, що й мене вкусили. Все інше - це розмиті біганина, ін'єкції "протиорути" та боротьба "за закритими дверима" (хтось ломиться, а хтось не пускає). Є підозри впливу таких "творінь": Аватар, Інший світ, оповідання моєї подруги та можливо внутрішня крекнутість. ______________ Боромир рятував якогось дивного хобіта від назгулів й вони впали в воду. Ніякої зброї Боромир не мав. В воді на них напав Кракен (точніше його живий кістяк, або щось на те схоже). Він чомусь був дуже малий, тому Боромир проткнув йому верхню щелепу кісткою, яку якось вирвав з Кракен...

У китайцев нет слова "изменил", а есть слово "перепутал". Если ты сейчас думаешь, что ты думаешь, то думай дальше, ибо ты тормозишь. Tim Jackson - "We spend money we don't have on things we don't need to impress people we don't care about ". Предскажу за еду котировки фондовых индексов, нефти, валют, металлов. Осьминог Пауль. Вставай, с первыми лучами, вставай... задыхайся, потей и понимай... Лето пришло :) Надо уметь закрывать скучную книгу,уходить с плохого кино,увольняться с плохой работы и расставаться с людьми,которые не дорожат тобой. - Чебурашка, слишь, че говорю??? - Гена, ну ты посмотри на меня!! Конечно, слышу!!! Прошел парень в шикарной футболке "Я не ваша целевая аудитория". Меняю три диплома о высшем образовании на прописку в Донецкой области или справку о судимости. Знаете что такое кризис? Это когда к тебе клеется молодой красивый мужчина абсолютно в твоем вкусе, а ты думаешь : "та ну нах". Хорошо подобранная ...

Ролик, що закликає відмінити смертну кару. Amnesty International - "Death to the death penalty"- Spot (2010), directed by Pleix for TBWA Paris. Production: Warm & Fuzzy.Productions. Agency: TBWA\Paris. Production Company: Gang Films. Post-production: Digital District Agency Producer: Maxime Boiron. Music: "Everyday" by Carly Comando

Шукаючи інформацію про чоловіка, який мав у собі 11 особистостей (або его-станів), трапилась стаття з Вікі: Множественная личность То нам вже й діагноз можна поставити... «Разумеется, о самоубийстве здесь не может быть и речи. Скорее так: он, барон Езус Мария фон Фридель, застрелил баронессу Езус Мария фон Фридель; или же наоборот — она убила его. Этого я не знаю. Хотелось убить — он или она — но не себя самоё, то другое хотелось убить. Так и вышло». Хотілося б якось залізти у голову справжнього шизофреніка - побачити той "клац" , який змушує його представлятися іншим іменем. Продивляючись результати всіх тих дослідів з такими людьми, приходиш до висновку, що мозок людини може вміщувати більше за одну "особистість", бо "побічна персона" задіює інші частини мозкової кори, які не активуються у людини, яка 1 в 1. У нашому організмі дійсно стільки всього "відпочиває", що аж шкода - продукт пропадає. Логічно, що є ті, хто не "змирився". ...

Могилянку передали Табачнику [link] . "- Расслабься, я пережил три смены власти в этом госпитале - каждый раз одна и та же история". (Хаус) Біс його знає, що воно буде - кажуть, що були часи, коли нас шмонало й більше, але тоді студенти завзятіші були. Не знаю, навіть, що буде тепер. З'їдять, ще й посолять, а ми може навіть скажемо "спасибі". Зараз найбільше лякає невідоме, а коли поритися, то по суті... ми того можемо й не відчути. А може пощастить й буде як з триместрами-семестрами - полякали, але не чіпали. Хоча відпір не мав значення. + доповнення статті з коментарями студентів [link]

А тобі є з ким поговорити, коли ти наодинці?

...cause theres no way back where we are comming from. Чим викликана стала цікавість до людини? У цікавості є мета - зникнути. Цікавість є міксом відчуттям недостачі інформації та передчуття приємного осягнення цілі. Десь тут закопані інстинкт виживання та закон природного відбору => викликає питання градація - нам цікаво, яка людина за рівнем у порівнянні з нами, чи краща вона? чи цікавіша? чи талановитіша? чи якесь звичайне морозиво з красивою обгорткою?

Смерть вічно у моді, інколи буквально. Знайомтесь: Поллі Морган дівчинка- таксидерміст: http://www.pollymorgan.co.uk/

Увага! Присутня ненормативна лексика грубого жанру. Ракам, Тельцям та іншим знакам, у яких відсутнє почуття гумору - не читати. Овен Баран - он баран и есть. Всегда прав и ниибет. Проще убить сразу, чем начинать с ним спорить, потому что переспорить Овна возможно только в одном случае - если он слепо глухонемой безрукий и безногий инвалид (и то, есть огромный шанс, что даже в этом случае он все равно покажет вам хуй). Зато Овны честные. Иногда такие честные, что аж зубы сводит: предельно честно ответит, если вам не идет стрижка или платье полнит. С этим ничего не поделаешь, придется смириться (или убить, как уже говорилось выше). В домашних делах Овен, как правило, бесполезен - он умеет только генерировать гениальные идеи, а прахом бытия старается подошв не осквернять. Впрочем, если дать Овну понять, что Стрелец моет полы лучше его - костьми, сука, ляжет, но будет каждую субботу канифолить ваш паркет, потому что нет на свете вещи, которую Овен бы Стрельцу уступил. С Овном никогда не бы...

Ось так просто хочеться писати... Наче спіймався той самий момент, той час, та ніч. Сьогодні новий місяць, небо темніше за закритий об'єктив камери. Сьогодні наче не дощ був, а рідке срібло сипалось з неба. Нарешті до рук потрапив витвір моєї подруги - "Бездна Челленджера". Дуже життєва розповідь про вампірів, дуже реальна. Я сиджу зараз, о третій ночі... ні, вже о пів на четверту... сиджу на кухні, ноут на підвіконні, а я на дуже малому табуреті. В навушниках музика з Контакту, власне лише одна пісня, почути яку можна ще й в горі даного посту ( The Rasmus - "Open my eyes" ). Мій цикл повторюється, в цей раз знов з деякими змінами, але все той же фон. Хотілося лягти на асфальт, але сьогодні ми мали йти, ходити. Агнешка нарікала, що занадто багато східних чоловіків під час відрядження на Україну задивляються на наших дівчат. А що, типу нам не шкода? Ні, всі наші, не віддамо. Маріїнський парк являв собою бункер, що не витримав буревію й став наземним об'єктом....

Заборони мені кохати. Все одно не послухаю. Бо ніколи нікого не слухаю. Чому тебе так багато й ти постійно у дзеркалі? З 2005 року у мене була стійка думка, що справжнє кохання завжди взаємне, а все інше - пристрасть, бажання, жадоба, симпатія, обман, віра у книжкове майбутнє. Знайома хорошу статтю підкинула, чи може то була вирізка з книги? Не знаю, але форум був тоді корисним. Потім через драму, що й мене зачепила, хоча не сильно мене стосувалася, віра у кохання зникла взагалі. Поступово щось все одно наповнило мої жили й змусило повернутися до цього питання (б**, а так добре було!). Кілька зустрічей, розмов, фільмів й я знов вірю. А зараз минуле Ведмедя привело до думки, що кохання - фізіологія. Думка не нова, багато разів пояснена, засуджена, підтримана, описана. Я парюсь абсолютно зайвими питаннями й слухаю абсолютно зайву музику, але такий я тип фріку, з'їжте мене на вечерю. Хочеться написати ще й про фріків, але зараз про "чисте і високе" (ні, мова не про мене піс...

http://www.kultprosvet.ua/photoreport/4c29fe8486fda/#13 « - Сколько книг Вы читаете в неделю? - Две-три, а вы?». Похвастаться таким ответом может далеко не каждый украинский книголюб. Гуру электронных «читалок» Алексей Авраменко из тех, кто в детстве читал книжки с фонариком под одеялом. Сегодня он руководитель компании, занимающей лидирующие позиции на мировом рынке е-ридеров, и создатель проекта Bookland и ТМ Pocketbook.

Згадується ще як у дитсадку співали "Подоляночку" й ходили колом в такт пісеньки. Ще хотілося б згадати віршик про "кульбабку, яко бабку", але в голові не знаходиться. Десь тут була Подоляночка, Десь тут була молодесенька, Тут вона впала, до землі припала, Личка не вмивала, бо води не мала. Ой встань, встань, Подоляночко, Обмий личко, яко шкляночко, Возьмися за боки, поскачи три кроки В горохлянім вінку, бери собі дівку, Плини по Дунаю, бери дівку скраю.

Щось наче наповнює. Сни останній тиждень дуже справжні, мені нарешті сниться те, що у мене в голові. М-м, під музику якось і дихається легше... Кажуть, що дощі набридли, де ж те літо й все таке. А прошу, щоб щось таке протрималось ще хоча б до наступного понеділка включно.

плани на День народження; СтудРеспубліка та рефлексія після; МакФлурі з шоколадом; бананові цукерки; "Аліса..." у трьох перекладах; нова обкладинка; погода останні дні; час, коли повертаюсь додому пляж з Заєю.

За формальністю сну це був перший день на другому курсі Могилянки. І початок якогось математичного предмету. Викладачка маленька, складненька, сивенька, але цілком жвавенька й з зачіскою-їжачком. В аудиторії нас було чоловік 5-6, сама кімната досить мала. Першим чим пані викладач вирішила нас пригостити - це її улюблений математичний жарт. Вона написала на дошці певне рівняння, де у дрібній частині у знаменнику вираз множився на ℮ (~ 2,71 - але у моєму сні це чомусь було 2,36 ), трохи його розписала й спитала, хто продовжить далі. Вийшов здоровань в окулярах та з вусами, але років йому десь до 20. Його міркування з цього приводу зайняли десь півдошки. І мене раптом сяйнуло - "Воно ж скоротиться у тому ж самому вигляді!". Викладач схвально кивнула, підійшла до свого "жарту" й витерла ℮. Тобто, дійсно скоротиться у тому ж вигляді, але без ℮. Питання - куди поділось ℮?

Как решить проблему сомалийских пиратов? Отправить в круиз российских скинхедов. Может ли храпящий мужчина рассматриваться как большой мурчащий кот? Головне заняття диявола - відволікати . По жизни надо пройти с горделивым прищуром, тем самым давая понять неведомому Великому Демиургу, что его блистательная шутка дошла. Берегись того, кто не ведет праздных разговоров: он намерен либо стянуть твою прогулочную трость, либо обесценить твои акции. Ничто так не способствует душевному спокойствию, как полное отсутствие собственного мнения. Ничто так не взбадривает с утра, как незамеченный дверной косяк... Совесть - внутренний голос, предупреждающий, что за нами кто-то следит. Ходишь по новому для себя городу: останавливаешься, думаешь, фотографируешь - а мимо со свистом проносятся улитки и черепахи Використані думки: @ romoun @ insidethworld @ kashasaltsova @ vladychica @ MediaUkraine