Неоподаткований персонаж

Вийшло лише з мамою, але таки подарувала їй на День Народження квитки до Талліну. Було дуже круто знову відчути себе тут туристом та показати мамі чим я зараз дихаю. Не обійшлось без драми, але це було свіжо. З'явилось відчуття, що нам з мамою краще бути друзями, ніж дитиною-матір'ю. Вже зовсім інші шляхи, мало де перетинаються, тому вже мало де можу питати поради чи сподіватись на її досвід. Захотілось захистити її.  Піднялися на телевежу Талліну, навіть вийшли на зовнішній майданчик – було так вітряно, що аж відчували як нас зносить :) Внизу мамі сподобалось більше)) Випадково потрапили на концерт Руслани на Площі Свободи, було доволі тепло. Зрозуміла, що дуже скучу за своїми рок-концертами тут.  Ще було дуже класно на вершині Церкви св. Олафа – було так тепло, що ми там майже півгодини пробули! Прям хотілось дістати бутербоди, каву та лишитись там. 

Коли ти молодий, все навколо веремія. І хоч вже і стомлює, але все одно є сподівання, що так буде завжди. Люблю свою молодість, і потребую трохи спокою. Цього літа моїм спокоєм було море - поїхали з Рижиком на тиждень в Одеську область просто відпочити. Зібрались буквально за тиждень, нікого особливо не попереджуючи. Жили на березі моря на базі відпочинку 4 дні і ще 3 дні гуляли Одесою, живучи у наших друзів. Ніякого клопоту, хвилювань, турбот. Іноді виривала до реальності потреба піклуватись за дебатну школу в Карпатах, але то були лиш незначні дрібниці. У нас було все - море, їжа, зірки. Ми спали, говорили, засмагали, насолоджувались компанією одне одної. Ми були мирні, спокійні, радісні. Було так добре! Зранку ми снідали й шли на море. Постійно вирувала ідея встати дуже рано і побігати по пляжу, але щораз віддавали перевагу сну. В час найбільшої та найнебезпечнішої спеки сиділи в дерев'яному будиночку, де ми жили. Іноді вдень спали, або дивились фільми, читали. По о...

  Цими вихідними їздили з Потатою на Stare Misto . Для мене Львів особливе місто - звідти завжди дуже тягосно їхати - наче хочеться лишитись ще на годину, ще хоча б на хвильку - і від того ковтаєш повітря, наче більше ніколи тут не будеш. Від того і вокзал Львівський люблю, він наповнений емоціями. Ця поїздка була практично ідеальною. Усі турботи лишились вдома і жодна з них не нагадувала за себе ці три дні. Жили у моєї подруги, привезли їй домашнє варення, яке робила бабуся Потати. Сам фест підірвав та підняв! Для мене було цікаво їхати на концерт, де більшість гуртів мені не відомі, але воно того вартувало! Вистрибали все! Особливо порадували IAMX , The Subways та Kaiser Chiefs . Було приємно, що багато гуртів наче змагались, хто більше та краще знає солов'їну - The Subways навіть заспівали частину безсмертної "Rock'n'Roll Queen" українською ! А взагалі було справжне відчуття фестивалю та драйву. Домів приходили ледь живі та спали як вбиті. Зате...

  lord of the dance; time gap; великі простори та сильний вітер; ктулху від великого брата; парк горького; москва-ріка; петро І; єкатерина ІІ; їжачки; творожок; бананове варення; косички з сиром; фіцджеральд та бенджамін баттон; 12; балакуча кицька; надувний басейн; тіммейт-ігнорант; не-брейк; творча натура тунеядця; зручний рюкзак; забуті опції; космостар; червона площа; невчасний старбакс; не-сон; розірвані кеди; жива музика; фешенебельний socials; невгаданий теб; нічне місто; не-мінськ; mortal combat; невпізнавана; дике метро; лайм-м'ята; доширак; tate; барашки; bitcoin; доктрина переносу відповідальності; брат; одинокий; ліхтарі; бажання біля кремля; мостова; пошуки продуктів; мафія; ігорі; вднх; коло огляду; кульки з мукою за ірраціональність; блакитний потяг; золота україна; брат; монорельса; старий арбат; hard rock cafe; стіна цоя; не-храм христа спасителя; ледве потяг; програміст з рівного; розрив; макдак.

Сьогодні відіграли ІІІ Міжуніверситетський Кубок Дружби у Могилянці :) Цього разу збірна нашого унверу трохи видозмінилась, але здебільшого всі ті самі смішарики. У нас не було місяця, лише тиждень (а сумарно взагалі кілька днів) на сценарій та репетиції. Сценарій був готовий сьогодні ж вранці :) Хоч за часовими рамками усього було дуже мало, але тепер це вже тепліше, якісніше. Шкода, правда, що наші хлопці цього року випускаються з магістерки, але ми й минулого року думали, що це вже ніколи не повториться :) Ми з ПростимиЛюдьми будемо за ними дуже скучити, точно відчуваю. Це було дещо дуже хороше у нашому оточенні, свіже й смішне :) Як плід наших фантазій та метушливої уяви виглядав, можна побачити: Вдячна за ці переживання, емоції та людей, що оточували. Саме вони, кожен з них, були потрібні :)

турнір, який змусив думати; черга до шафи; "лосіночкі"; вівчарки-наркомани; довбаний сніг; мультикультуралізм; ір\раціональний вибір; тренд; історична перспектива; купувати поінт; "speed"; "uno"; ранкові не-шахи; не-wifi; молочні продукти; їжачки; так казав заратустра; мама буде в шоці; 18 причин вимкнути телевізор; гіпертурбота; мазохізм як щастя; бальзам; #жизньболь; білоруський віскі; накачаний трамвай; спільність; о пів на шосту ранку; український рум; держава циган; цілодобова піцерія; через дорогу до щастя; снігом в обличчя, попою в сугроб; життя в бібліотеці; день народження потати; гучні думки шепотом; аплодисменти на площі леніна; проспект уго чавеса,3; радість і квіти у жалобний день; не народись тусовщиком; дистанційний оргкомітет; чисті потяги; оладки зі свининою; "три девицы у вай-фая"; здоровий пофігізм; не-магазин; не-степашка; країна бідних мільйонерів; не-жорсткість; кефір; білоруська швейцарія.   Ця поїздка була неймовірно ...

  Такі теплі дні хочеться тримати у собі дуже довго. Згадувати потім, смакувати. Наче знов тримаєш чашку чаю на морозі, співаєш з вуличним музикантом, гуляєш різдвяними вулицями. Такі вечори тримають у рівновазі. Цього морозного дня тепло валило просто звідусіль! Від розмови з подругою, від планів на Новий рік, від чаю з м'ятою, від шоколаду. Добре було бачити Простихлюдей, добре було гуляти з Потатою, добре було навіть у МакДаці :) Захоплююче та трохи страшно було на "Моцарті та Сал'єрі", де мій театральний керівник грав Моцарта. Весело було пінгвінами добиратись до метро. Затишно, кожної хвилини було затишно. І коли шарф спадав, і коли пальці мерзли, і коли ноги ковзали. І коли сніжок покривав голову, плечі. Рівномірно, без вітру. Дивлячись на святково прикрашений Київ, дійсно вдається забути про усі проблеми, що у собі тримає наша країна. Бо радієш дрібницям.

Вирішили з Рижиком махнутись пальтами.

Мені сьогодні подруга подарувала ананас, який вона півночі робила зі скотчу, тканини та цукерок :) На фото певно не дуже видно, але у конструкції ще є зелений кущик зверху - як справжнісінький ананас!))) Виглядає дуже круто) Обожнюю Дні народження!

Every thought is right, every feeling is real, every music fits. Every day leads you to your dream. Oh, it's so great to have a dream! And to know how to make it real. Your life becomes more sense. Як же афігенно усе це відчувати! Бачити, що кожен твій день дійсно наповнений чимось приємним, або хоча б корисним. Не втрачати жодної секунди, жодної можливості, жодної зустрічі, any conversation, any knowledge. And make you living in a really right way. Я відчуваю, що саме зараз все правильно. Саме так, як має бути. Усе, що у минулому - це теж було правильно. Чи були б ми такими як є, якби мали можливість виправити своє минуле? Усе погане дає нам досвід, усе хороше - віру у себе та життя. Нейтральне - просто наповнює наші дні. Як же добре любити своє життя, кожен свій рух! How wonderful is to live in this moment, right now! Appreciate every second of happiness, of pain, of seeing nature, rain, movie, people. Усе це здається таким правильним. І таким своїм.

Прости меня, прости меня, Что я стакан разлил вина, Что я удила закусил, Что мыши ногу откусил.

Останнім часом все більше і більше роблю певні спонтанні вчинки. Просто так - прийшло щось в голову - одразу це втілюю. Так цікавіше - ніколи не знаєш чим закінчиться день. Тримає в тонусі.

Приємно бути частиною чогось великого і щасливого. Цього 1 травня мене можна було помітити з плакатом на Львівській монстрації . Це чарівне дійство є доброю пародією на ДЕмонстрації, на яких, зазвичай, люди кажуть про те, що їх не влаштовує і просять щось зробити, щоб це змінилось. А на монстрації щасливі "монстри" ділились своїм настроєм та провокували людей на посмішки :) Подія мала певне освітлення у ЗМІ. Можна ознайомитись: Замість першотравневих демонстрацій у Львові Монстрація - Гал-Info Монстрація по-львівськи: а шо? - StudTimes Монстрація у Сімферополі - Новинар України Монстрація у Львові - ТВі Монстрація у Львові: Нам би ще Євро по 20,12 - ZAXID.NET Першотравневим Львовом прогулялись справжні "монстри" - канал 24 Львівській молоді до повного щастя хіба євро по 20,12 - ZIK

Відчуваю вдячність до свого голосу, який почав хрипіти ще на виступі, що остаточно захрип він вже після. Тиждень підготовки, тиждень репетицій, новий досвід, люди з новим смаком. Не шкодую за те раптове рішення. Все, що трапляється, має свої наслідки.

Жити, любити, радіти.

Нарешті у соц.мережах з'явилось дещо дійсно по-доброму веселе :) Сьогоднішній вечір розділив усіх соціальників на два табори - жирафи і зануди :) Ну і, суто для статистики, кілька розумників. Уяви, заходиш в кімнату: в кімнаті на ліжку лежить 2 песика, 4 котика, стоїть жирафа та 5 бегемотів. Літає 3 курки і сидить одна гуска (маленька-маленька). Скільки ніг в кімнаті? За неправильну відповідь ставиш фото жирафи на 3 дні. Граєм?

Перший урок, який дав мені новонароджений рік: найголовніше - піднесений дух. Тоді, навіть якщо нічого не вийде, то хоча б настрій хороший буде :) Деякі вчинки я роблю лише тому, що це я. Наприклад, підриваюсь з-за столу о 23:03, фігачу у центр з ризиком зустріти НР у метро чи тролейбусі, шукаю людину, яка не має телефону і не знає, що я її шукаю, не завтикую загадати бажання, не знаходжу цю людину, стою на високому паркані, співаю, йдучи домів, відмовляюся від травки, яку пропонують приємні трохи п'яненькі перехожі і доганяюся салатиками о третій ночі, бо нікуди вони від мене не втікли :) З Новим роком! Все буде так, як ми захочемо.