Неоподаткований персонаж

Панічні атаки, друзів, новини, сімʼю та інших, хто розсипається. Ловити моменти сонця, смачної їжі, ночей, коли шия не болить. Ловити роботу, стару і нову, не забувати чекінитися з близькими. Весь час наче тільки і роблю, що ловлю. Хочу ловити дешеві квитки на літаки і потяги, нові книги, нові кафешки та точки з мача-латте. Хочу дивитись, що там по подіям і фестивалям на вихідні, хто там приїздить з концертами, хто там новий на Тіндері. Хочу знову грати в театрі, повернутися до пантоміми, до джазу, згадати за свою гітару і барабани. Хочу мати енергію на щось більше, ніж тільки робота, донати і новини. Хочеться спитати всіх тих людей, хто жив і писав музику і вірші в інші часи, коли був кінець світу. Як вони то знаходили? Як народжували дітей, слідкували за модою, шукали нові платівки? Де, той шматочок? Гарі Поттер сприймається зовсім інакше після вторгнення.

Треба повертатися до звички писати. Мені іноді приходять нагадайки наче з минулого життя з LiveJournal про що я писала півжиття тому. Наприклад, я вже й не пам'ятала, що робила косплей на Авріл Лавінь у літньому таборі. Та й взагалі пам'ятаю все менше і менше, від того і важливість нотаток. Якщо почитати мої дописи, то складається враження, що я доволі депресивна людина, хоча самій мені здається, що погано лише зараз, а колись-то я була щаслива бо мене ж обливає дощем щасливих спогадів. Але воно і добре, емоційний фон забувається, події лишаються. Вже зараз я заледве можу згадати як погано мені було в серпні минулого року, лише який красивий Монт Сан-Мішель. Я живу в Амстердамі. Пам'ятаєте ту живу мрію, яку оформилась у моїй голові 25-26 червня 2014 року? Я тоді жила з Вікою в Берліні й на вихідні поїхала в Амстердам. З тої поїздки пам'ятаю як пропустила свою зупинку тричі, бо не могла намилуватися містом за вікном трамваю, як Саймон вчив мене кататись на велосипеді, як...

The Toraja are an ethnic group indigenous to a mountainous region of South Sulawesi, Indonesia (picture by Alex ) Дуже зачепило фото цієї далекої від мене жінки, яка готується до церемоніального танцю (я так собі гадаю). Про що вона думає? Ким вона була народжена? Що планує зі своїм життям? Наскільки її життя взагалі відрізняється від мого? Я живу в тій частині світу, де стандартний рух речей виглядає приблизно як школа-універ-робота-подорожі-сім'я, але ж так не всюди. Наче на одній планеті, але деколи виглядає як інший світ. Який її звичайний день? Що вона їсть? Про що мріє? Чи для неї вже все сплановано? Чи має вона амбіції? Що для неї важливо? Вона щаслива? Чи їй теж треба писати диплом? Х) (бо то ж весь мій світ зараз) Як вона сприймає себе? Що вона вміє? Як нагадайка за інший погляд. Такий собі маячок про те, що світ більший, ніж наші проблеми.