Неоподаткований персонаж

Чого я рвусь? Бо це мені потрібно, й я усвідомлюю, що іншим це* достатньо по барабану. *це - як абстрактна можливість будь-якого явища чи події, які перетворюється на намір чи плани. Цікаве питання постало - як далеко я можу піти заради цілі? Досягти якої вже стало справою принципу, а не розуму.

квитки у Донецьк; вдала презентація у санаторії для лідерів шкільного самоврядування; ялинка о другій ночі; прибирання у кімнаті; стан погоди; подарунки; якась дивна віра у якесь дивне "себе".

Це питання грюкнуло по голові у світлі останніх не дуже глобальних подій. А саме - збираюся в період 3-5 січня у Донецьк. І по заріз необхідна хоч одна знайома людина, яка б виїхала зі мною з Києва - інакше, навіть при наявності квитків, батько мене в потяг не пустить. Питання вирішується просто - пошуком компанії. Але процес домовляння з людьми виявив, що всі тільки "за", але у кожного є якісь достатньо об'єктивні причини, що не дозволяють просто взяти та поїхати. То що ж нас тримає? Тримає, навіть якщо нам хочеться, якщо ми "за". Чесно зізнатись, я залежу в своїх рішеннях від батьків (або якщо дуже хочеться - від власної здатності переконувати їх - працюю над цим). Такий якір дуже легко виявити - на яку обставину, людину, річ тощо ви зважаєте у першу чергу, коли треба зробити щось не буденне? У кого відпрошуєтесь, коли їдете в інше місце? Що тримає вас, коли друзі звуть на рибалку? Чий смак впливає на вибір книги? Таких ситуаційних питань багато - ставити треб...

Вкотре переконуюсь, що якщо близька людина з інтровертними нахилами тебе ігнорить, значить треба не ображатись, а хапати пачку серветок, дзвонити в двері, заварювати чай і... слухати.

В магазине сувениров: - Дайте мне, пожалуйста, эту красную жопу. - Это сердце. - Я 25 лет работаю кардиологом. Дайте мне эту красную жопу. Если смотреть "Челюсти" наоборот, то это кино про то, как бедную акулу тошнит людьми до тех пор, пока они не откроют пляж. Сижу пишу стратегию в американке за маком, молодой человек уже минут 5 не отводит взгляд от "надкушенного яблока". Он загипнотизирован?:) Історично, кажуть, мату в укрмові не було, але були прокльони. Векторно, тобто, мислить народ. Скеровує енергію. Шел домой. Ливень. Остановился какой-то товарищ и подвез домой. Я уже и забыл что такое доброта от обычных людей. Мужчины гениальны. Но они никогда не поймут, как мы можем вытащить лифчик через рукав. Станція метро "Київський Політехнічний Інститут" вихід до Київського зоопарку. Вот так жгли в метро лет 5 назад =) You know, I used to think I was stupid, and then I met philosophers. +17 - унты и шапки. Да, детка, это Киев! Когда писал слово "в...

Не бійся образити, бійся бути ображеним. Ображений - значить вразливий.

Цікаво радіти тому, що ніхто не святкує. Радіти особливій даті, що колись була святом, а тепер - розбита ваза. Дуже не люблю знаходитись у емоційно загостреному стані - розгублені думки, різкі рухи, зламаний фокус. Відчуваю, що потребую компаньйона - щоб хтось штурхав у плече або ж просто притиснувся збоку - й це опора, це основа, яка стоїть, коли все інше крутиться, це якір. Не хочеться такі моменти "переживати=перечікувати", було б непогано у більшості ситуацій почуватися в безпеці. Але все одно я щаслива людина. Й розумію чому - бо маю друзів, маю сім'ю, маю дах над головою. Й маю свою чарівну божевільність, завдяки якій поняття "самотності" набуває формального відтінку, й життя стає повнішим, бо бачиш кілька світів одночасно. Бо кожна особистість інтерпретує інфу у своїй течії. Це дуже класно радіти своїм страхам, не відчувати до певної міри фізичного болю. Це дуже класно обурюватись й розуміти одні й ті самі речі. Це дуже класно бутикілька .

Досвід показує, що найкраще тобі там, куди найбільше не хотілося (якщо це бажання початково безпричинне).

Щось для настрою, щось для сміху, але все - один й той самий олівець та гуаш

Кто-то очень большой, кто живет за картонной стеной, Пьет текилу с поп-корном и смотрит за нас наши сны... "Мы когда-нибудь сбудемся там, по ту сторону войн", Плачет... И, укутавшись в плечи, нам вторит "Будем нужны"... Как у всякой истории, есть и у этой сюжет, - Что в тех сказках такого, что мы отравились ветрами Недописанных вёсен, которых в столичный бювет Затащили обманом и пьют без конца, без края... Кто-то очень большой загадал нам друг друга найти - Приручить, обесточить, выжать, разрушить, измучать, Мы друг друга убили случайно, без слова "почти", О тепло маяка разбившись на звезды и тучи... А во сне оживаем... и там, на изломе границ, Становимся рядом и плачем, как малые дети... Потому, что однажды в чумном изобилии лиц, Не смогли разгадать за какое из них в ответе... Кто-то очень большой, кто живет за картонной стеной, Знает больше, чем мы... Наверно, придумал удачу. "Мы когда-нибудь сбудемся там, по ту сторону войн", Тихо выключит све...

Чи Бог існує? Не знаю, але молитви він чує :) Сподіваюсь, що тенденція на краще продовжиться й надалі. Останнім часом маю багато речей та моментів, за які відчуваю вдячність. Вже ніде не болить, голова чиста, а сни... О, ці сни! Настільки наповнених, гостросюжетних та чітких, яскравих снів вже давно не було! Можна навіть сказати, що не було ніколи, але ж я не пам'ятаю, що снилося мені в два чи три роки. Сняться Дракони на скелястому острові, малий король Артур, відповідне бомбосховище. Сняться в цьому всьому вказівки на моє теперішнє, на мої фішки. Уві сні відчуваю, що є правильним, моїм, що змінювати не можна. Й бачу, чого краще позбутися, бо воно гребе мені мозок. Сняться люди зі своїми ролями. Вся інформація, зібрана за певний період часу, структурується, відрізується зайве, формуються чіткі скани людей. Також кричу "Дякую!" за поїздку в Донецьк - давно не було стільки тепла серед зими :) Й зайве вже не сидить в голові. Наче несвідома очистка - весь бруд, весь недоречн...

гарячий потяг; 19! вагон; йоло-пуки-пуки; хазяїн; сракопад; васаби; сенсей; аристократ; готель "хата"; восьмеро в такси, не считая водителя; донбас-арена; ліверпуль; шалені сніжки, падіння, кувиркання; туман; бабайки; мрійники; суть; дебати; теплий холод; пригоріла гречка з молоком та сардинами; текіла з лаймом; сіль в чемодані; кальян на підлозі; правда-бажання; скажена корівка; сусіди; два коти; яєчня з грінками; колосок; капа; мапа; епічно; колективне несвідоме; бдищ!; пічалька; чудо в усіх сенсах; рефлексія у потязі; люди-асоціації; доба, а не день; властивості імен; таксі о 12 ночі; в пошуках вугілля; азотний; шарф; сергій бабкін; "у нас в клубе"; оранжеві горобці; і шалена радість, що ті самі кілька людей розуміють про що тут йдеться Х)

...коли всі слова ні про що, краще мовчати й прибрати цей тупий вираз обличчя. А ще нарешті почати займатись справою й лягати вчасно. Нормально харчуватись, не сприймати людей як м'ясо. Підстригтися вчасно, прибрати у своєму болоті. Припинити. Мовчи.

Многие самоубийцы, выжившие после прыжка с моста, говорят об одном и том же: "Когда ты летишь, ты вдруг понимаешь, что ВСЕ твои проблемы решаемы... Кроме одной - ты уже летишь с моста..."

Подруги нещодавно спитали про соціоніку, попросили кілька посилань. Згадалося, що раніше це мене дуже цікавило :) Щоправда зараз є трохи упереджене ставлення до соціоніки як до псевдо-, та навіть поп-науки. І все ж: Дон Кихот (Интуитивно-логический экстраверт, ИЛЭ) Основные дихотомии Рациональность 5 - Иррациональность 12 Экстраверсия 13 - Интроверсия 4 Сенсорика 8 - Интуиция 9 Логика 15 - Этика 2 Хорошо видит перспективы дел в будущем, ему часто приходят в голову новые идеи и далеко идущие проекты. Предпочитает заниматься тем, что интересно, а не тем, что выгодно. Любознателен, много читает, часто меняет свои увлечения. Интересуется необычными явлениями, при случае может удивить чем-нибудь новым или сенсационным. Не любит строгого режима работы. Наверстывая упущенное, периодически устраивает себе авралы. Нуждается в эмоциональных стимулах, даже встрясках, так как в рутине его настроение падает. Иногда бывает рассеян, особенно если увлечен своими мыслями. Уступчив в ...

Огурцы вас погубят! Каждый съеденный огурец приближает вас к смерти. Удивительно, как думающие люди до сих пор не распознали смертоносности этого растительного продукта и даже прибегают к его названию для сравнения в положительном смысле («как огурчик!»). И несмотря ни на что, производство консервированных огурцов растет. С огурцами связаны все главные телесные недуги и все вообще людские несчастья. Практически все люди, страдающие хроническими заболеваниями, ели огурцы. Эффект явно кумулятивен. 99,9% всех людей, умерших от рака, при жизни ели огурцы. 100% всех солдат ели огурцы. 99,7% всех лиц, ставших жертвами автомобильных и авиационных катастроф, употребляли огурцы в пищу в течение двух недель, предшествовавших фатальному несчастному случаю. 93,1% всех малолетних преступников происходят из семей, где огурцы потребляли постоянно. Есть данные и о том, что вредное действие огурцов сказывается очень долго: среди людей, родившихся в 1839 г. и питавшихся впоследствии огурцами, ...

Блін, я ридаю!!! Екстрені новини зі світу тварин, який врізався у світ людей: Хомяк терроризирует китайскую семью в месть за убийство подруги На Одесщине коровы начали взрываться от обжорства Канадский подросток провел ночь на льдине с двумя белыми медведями В Китае курица вообразила себя пингвином Ученые нашли ответ на вопрос "Что было раньше: яйцо или курица?" Ученые доказали, что у людей куриные мозги "Показать всё, что скрыто!" (с) З першого погляду посміхає, а потім розумієш, що це є наслідками жорсткої цензури, яка занадто швидкими темпами закриває простір навколо нас.

Танцювати, кричати, співати, цінувати теперішнє, бути чудом, їсти білий сніг, триматися за пальці, цілувати, забути гірке і неважливе, не тікати, не боятися, полагодити клавіатуру, налаштувати словники, зникнути з зайвого життя, прибрати непотрібні явища, тягнутися вгору, дозволити собі, кусати ворогів, обнімати друзів, любити життя, поважати батьків, кохати палко, чути все, спробувати не менше, вивчити польську та математику, бачити зірки, пам'ятати важливе, вірити людям, довіряти собі, писати приємне, прокидатися вчасно, бігти швидко, стрибати високо, пливти довше, дихати частіше, СМІЯТИСЬ!!!

Дивно скучити за тим, чого у тебе ніколи не було. Те, що природно мати, але тобі дісталась лишень ролі спостерігача. Характер такий. А у спогадах воно якось все дуже поряд було. А ще дивно боятись говорити про це. Виправдаюсь приватністю.

Ренді Пауш (Randy Pausch) — професор Carnegie Mellon University в США. Коли він дізнався, що має рак підшлункової залози, він прочитав своїм студентам " Останню лекцію ", з якою пізніше виступив на шоу Опри Уіфнрі. Зараз він вже помер. "Не пошкодуйте 10 хв. Воно того варте". (с) Dyak

Це просто якесь чудо...

Те, чого варто торкнутись:) Приємні записи, чарівні малюнки. Дуже чарівні малюнки!

Маю відчувати щастя, бо коли я кричу - мене чують. І відчуваю. Все ще є люди, не так багато, але вони живуть, які можуть викликати мій сміх, посмішку. Ті, кому я можу покласти голову на коліна й віддати свої руки. Все ще є ті, кого можу шукати з зачиненими очима й знаходити. Так! Мої друзі! Я вас дуже люблю! Страх зник, тепло з'явилось. Все ще рве з середини, все ще не знати що робити з цим життям, все ще я речі, за які дуже хочеться омити руки в крові. Але за ці руки мене вже тримають. І мертве всередині серце вірить. Дякую. Тим, хто вбив. І тим, кому ще потрібне моє життя. Хоча провина за все досі лежить на мені. Не хочу ховати цю вдячність - дякую безмежно за те, що мені все ще є кого любити. Це важливо відчувати поряд щосьтеплеіживе. Життєво необхідно. Дякую...

Фото зроблене сокурсником в Могилянці [Джерело й стаття до цього]

Сховайте в мішок і закопайте. Посипте попелом мого волосся та кісток. Тікайте з того місця якнайдалі. Бо біль кричатиме з тої землі й отруюватиме ґрунтові води, що течуть поруч. А через сотню років з того місця виросте дерево, гілки якого закриють сонце. А з коріння того дерева вилізе ведмідь, чий рев буде чутно у кожній душі. І піднімуться старі кістки. Й прийдуть нові воїни. І буде новий біль. Але чи ж не він показує, що ми все ще живі?

бажання все ще шукати щось хороше; А та З, що попри все досі поряд; натхнення для не-кажана; ДН НБ; результати СК; скоро свято; прийняте рішення щодо ПМ; боротьба зі страхами має певні успіхи (у всякому разі - вона хоча б є); сесія; дощ.

Она полтора часа прорыдала с немым криком "Кому я нужна?", а потом умылась, сделала себе чай и подумала, что очень-очень нужна себе :) Ще один канал закрито.

"Рідкісна форма психічного захворювання, що характеризується виникненням логічно збудованої системи поведінки, яка заснована на стійких ідеях переслідування, ревнощів і та іншого за збереження в іншому логічності мислення. Ця система зазвичай не змінюється; вона була б абсолютно адекватна, якби початкові патологічні ідеї були правильні. Хворі на параною рідко опиняються у психіатричних лікарнях. Зустрічаються випадки параної, коли хворий виражає дивні ідеї: наприклад, одна пацієнтка стверджувала, що заміжня за богом. Лікування параної залишається незадовільним. Основна причина полягає в тому, що хворі параноєю рідко звертаються по допомогу. В результаті дослідження, засноване на спостереженні і лікуванні, виявляється неможливим. Наразі в медицині, на жаль, немає специфічних способів лікування параної". Витримки з [джерела].

Сьогодні ввечері Сонечко отримало паперового листа від мене - справжнього, з маркою. Хіба що без поштової печатки - не довіряю я нашій Укрпошті, тому довелося хвилин 25 чекати, поки з'явиться хтось з ключем і пустить мене в під'їзд покласти листа у скриньку. А час-то вже не людний, між іншим. Ще й погода слизька. Менше з тим - місію виконано, сподіваюсь найближчим часом й собі отримати списаного папірчика в конверті :) Сподіваюсь паперове листування допоможе нам знову стати чесними.

Він зараз всюди, навіть в домі. Навіює свято, навіює спогади. Одразу стає смачно, весело - добре одним словом. Обожнюю запах снігу! Обожнюю все, що пов'язує мене зі снігом. Люблю просто лежати, зарившись у білу масу. Ціню всі ті "снігові" спогади - деякі з них змінювали моє життя, у всякому разі події були вагомим, хоч і на той момент ніхто б так не сказав. А якщо до сніжного аромату додати мандаринки - ось воно - концентроване щастя! Забуваєш про всі напряги, неприємності тощо. Сидиш у кімнаті, закутавшись у ковдру, їси мандаринки (можливо з шоколадкою) і читаєш якусь книгу, можливо казки, особливо про зиму. Це до стобіса добре, коли приходить зима! Справжня зима! :)