Неоподаткований персонаж

Якщо на вулиці йде дощ, знайте - я теж там по вулиці йду. Я, 21.07.10 Сьогодні мені трапився дощ. Дуже приємні відчуття - коли ти мокрий не те, щоб наскрізь, а взагалі усюди - навіть всередині голови мокро. Й це приносить шалений кайф. Важко було стриматись від бажання лягти у велику калюжу. Але все ж таки вона була на проїжджій частині - інстинкт самозбереження переміг, але якось наверстаю. Єдине, що забулось, виміряти температуру тіла по приході домів - якось провтикалось. Не хочу казати, що це вимірювання все одно не дало б мені нової інформації, бо хто зна - останнім часом такі дані стали важливі, бо дещо змінюється й це треба відслідковувати. Давно вже не отримувалось стільки приємного від дощу. Хоча може просто давно не траплялось таких дощів. Ще наверстаю.

1, 2, 3 - Want To Free

Чорна капілярна ручка, гуаш (колір очей)

За певними речами скучу так, що аж дере. Але від того не намагаюсь повернути їх назад. Ну, значить, не так вже й дере...

Доля милосердна - вона ставить тебе в такі умови, де діє саме твоя зброя. Але для того ти маєш мати хоча б якусь зброю.

Впевненість починається з публічних дурниці. Розумієш, що вже нічого не страшно й виглядає воно не так.

Франківськ; неповнолітні; складання програми до третьої ночі; толерантність; в середньому 4 години сну в день; та сама двухсотка; чугайстер; зона "віри"; Лесик; рекордно звабливий тім-мейт; чаплінікі; поліція нравів; армія гіпножаб; дні народження; корони; носик; скелі довбуша; бійка на висоті 150 метрів на слизькій поверхні; міцний прес; Артур; google-docs; self-management; президент; водограй; прогулянка водою о першій ночі на день народження; один стакан коняку та нагадуючі наслідки; прикарпатський бальзам в оргкому; лісова пошта; корови; червоний місяць; чудовий таємний друг; табір, тиша!; Саша, ти - мужик!; флеш-моби; квіти, збирані під дощем; трав'яний чай; парне молоко; згадки про 2008; патопсихологія; досліди; експерименти; зустріч та доставка учасників; 6 годин у дорозі; нитики; одне отруєння; шалений оргком, але хороша команда; вишиванки; альтанка; лесбійські провокації; пансіонат; ведмеді поряд; вірю-не вірю; показуха; київстар; флешки; ванільні люди; ватра...

Маршрут у заголовку маю на меті реалізувати за два повні дні. Сьогодні з друзями вирушаємо до Франківська, звідти до середніх гір Карпат. Того ж дня ввечері маю поїхати до Львова, потинятися там ніч з моїм тім-мейтом, а вранці зустріти людей та довезти їх до нашого табору в Карпатах. Єдина неприємність - два повні дні не спати. Доведеться захопити з собою термос й, виїжджаючи з табору до Львову по людей, зробити собі кави або чаю. Якби мій тім-мейт не приїжджала о 0:18 13го липня, з чорта два мене понесло на ніч без ночівлі у Львів. Але перспектива спати у той час як мале за розмірами дівча сидітиме усю ніч на вокзалі - з біса я засну. Тому тинятимемося нічним Львовом. Можливо до нас доєднаються ще двоє з тих, кого маю зустрічати, якщо вони не подбали про ночівлю - прибувають о 23:00 12го до Львову. Загалом подумати - можу витягнути ще двох, що вже кілька днів у Львові й мають їхати з нами 13го до табору (якщо вони також погодяться не спати цілу ніч). Хєх, а на ранок треба бути усім з...

Невимовно цікаво спостерігати за психічно хворими людьми. Але певні зміни спостерігаєш й у собі під час такого спілкування. До речі, так - мені дозволили підходити близько та спілкуватись. Починаєш ловити їх логіку, запам'ятовуєш. Іноді траплялось, що певні ситуації ступорили мене - просто стоїш і згадуєш, яка логіка є вірною. Таке буває, коли мозок охоплює за раз багато чистої нової інформації (щось типу перевантаження буферів та операційної пам'яті) й відсуває на задній план свою базу, щоб перенести до постійної пам'яті максимум новоздобутої. Таке якось було, коли після особливо насиченої пари з матаналізу забулось як я завжди зав'язую шарф й хвилини 3 було проведено перед дзеркалом, щоб зробити як треба, хоча раніше (й вже зараз) ця дія налаштована на автоматизм. Ще один з наслідків спілкування - частіше вдивляєшся в обличчя звичайних людей - шукаєш там ту ж міміку, ту ж реакцію на слова чи вчинки. Простіше сприймаєш "цікавинки" у світі здорових людей - бо ...

- А какая Америка? - Америка - она как офисный стул! Удобно, функционально, везде ручечки, можно под себя настроить. Но скучно. - А какая Англия? - Англия - она как старое кожаное кресло. Неповоротливое, тяжелое, где-то протертое, где-то дырявое. Но уютное! И неповторимый запах. - А Украина? - Украина? Хм. Садовая скамейка. Жестко. Занозы. Дует. Но на ней вырезаны наши имена. (с) День за днём

- Тато, якщо мене сьогодні до ночі не буде вдома, значить лежу без свідомості на порозі приймальної комісії. - Чого так? - Від нервів. - А тобі-то чого? Не вперше вже ж! Так, сьогодні йду подавати документи :)