Неоподаткований персонаж

Sometimes we build up walls, not to keep people out but to see who cares enough to bring them down. Є кілька принципів, які я вважаю ключовими стосовно особистого простору (далі ОП). По-перше, ОП має бути закритим, а його кордони належно охоронятись . Щоб відчувати себе цілісним варто мати свій власний "темний куточок", про який ніхто не знає. Насправді, далеко не всі хочуть щось про вас знати. Людям не сильно цікаві ваші проблеми, а радощів у ОП зазвичай менше й вони теж не сильно феєричні. Не настільки, щоб про це знало багато людей. Погодьтесь, ви не Білл Гейтс й не Марія Магдалена, щоб ваше життя так сильно всіх цікавило. З іншого боку, варто зазначити про комфорт - ваш власний комфорт. Уявіть ситуація - ви достатньо емоційно збуджені, можливо вас щось засмутило й дуже хотілося б вилити комусь душу. Знаходите, виливаєте... А потім старанно уникаєте цієї людини, бо у нормальних умовах вам досить некомфортно, коли стороння людина знає про вас щось з ОП. Це просто ...

Урок 1 Муж заходит в душ, в то время как его жена только закончила мыться. Раздается дверной звонок. Жена наскоро заворачивается в полотенце и бежит открывать. На пороге - сосед Боб. Только увидев её, Боб говорит: "Я дам Вам 800 долларов, если Вы снимете полотенце". Подумав пару секунд, женщина делает это и стоит перед Бобом голая. Боб дает ей 800 долларов и уходит. Жена надевает полотенце обратно и возвращается в ванную. "Кто это был?" - спрашивает муж. "Боб, сосед", - отвечает жена. "Прекрасно, - говорит муж, - он ничего не говорил про 800 долларов, которые мне должен?". Мораль: Делитесь с акционерами информацией о выданных кредитах, иначе Вы можете оказаться в неприятной ситуации. Урок 2 Священник предлагает монахине подвезти ее. Сев в машину, она закидывает ногу за ногу, так, что бедро обнажается. Священнику с трудом удается избежать аварии. Выровняв машину, он украдкой кладет руку ей на ногу. Монахиня говорит: "Отец, Вы помн...

Світ перезавантажується кожний раз, коли ти заплющуєш очі.

Ось так розважається наш Київський Свінг-Денс Клуб у вільний час ;)

Загалом слова значать лише те, який сенс ми у них вкладаємо, але кожен може вставити своє поняття - повне напівнатяків, думок, досвіду або ж навпаки бути лише способом заповнити простір, паузу, витратити повітря. Хочу поговорити про слово "знати" у контексті того як ми "знаємо" людей. Одразу зазначаю, що тут йтиметься про [ знати - розуміти мотиви та думки, відчувати настрій, передбачувати реакції, бути обізнаним (хоча б інтуїтивно) про слабкі місця]. Хочу поговорити про це, тому що тема "знання людей" особливо часто останнім часом маячить мені перед очима. Хтось каже, що він дуже добре відчуває людей, Сонечко в котре повторює, що я нічого про неї не знаю, я думаю, що моїй третій вже пора прокидатись, але не шарю навіщо мені то треба - й вдвох непогано вправляємось. Спить зараз Аня, а уживатись доводиться з Джері. Таке, вона останнім часом важка, але не йде з основною у протистояння. Знати... Досить чітко усвідомлюю, що я людей не відчуваю, не знаю. Мені ц...

What is being creative? from Kristian Larsen on Vimeo . A reflection on What it means to be creative. Featuring a phone design-concept

Terrible story about a cat who wished to become the person.

Більшість нашої діяльності направлено на задоволення інтересів. Насправді я вважаю, що на це йдуть усі наші зусилля, але все ж допускаю можливість виключень, бо хто зна. Кажуть, що скільки людей, стільки й думок. Певно, що даний вираз можна застосувати й до інтересів, хоча тут згадується піраміда Маслоу, яка прекрасно категоризує та групує ці речі. Тим не менш. Є багато людей, чиї інтереси не задоволені. Можливо це виходить тому, що "якщо кожному своє, то всім не вистачить". У цьому плані я дійсно захоплююсь Біллом Гейтсом - його інтересу не існувало, коли він народився. Тому Білл сам придумав свій інтерес й задовольнив його! Він створив свій інтерес з телепаду (мінікомп'ютер - щось на зразок друкувальної машинки, що посилає сигнали телефонному апарату), який стояв у нього у школі. Й цей інтерес змінив світ. Грандіозно просто уявити, що бажання задовольнити свої потреби однієї людини переверне й дасть копняка усьму світу, щоб той пришвидшився. Й світ щодуху побіг. Для мен...

Власне, коли є втома або просто сумно в середині, то все одно можу посміхатись, бо поряд мене є люди, яких приємно мовчки тримати за руку. Навіть якщо не завжди виходить. Посміхайтесь, рідненькі, завжди є кого любити... І це гріє...

Якщо якась людина здалась вам глибокою, занурте у неї руку. Й ви неодмінно відчуєте дно - й не так далеко, як могли очікувати. Єдине що - на дні можуть бути зуби. Гострі і злі.

Почуваєшся повноцінним, коли щось толкове робиш і бачиш результати. Коли, власне, доводиш до кінця. А от з цим вже проблеми. Пора б вже визначити вектори, дізнатись - чим насправді хочеться займатись. Бо творчий пошук явно затягнувся... Бездіяльність знищує, почуваєшся непотрібом. Готуючи на кухні вже почуваєшся краще. Явний маячок до пошуку роботи :) Особливо вважаючи, що скоро з'їжджатиму.

Не шарю про стан своєї орфографії. По суті того, що є у повітрі, від того й п'яніємо. У повітрі любов, молоко та "пінгвик". А ще трохи не втрачених друзів та не розкритих людей. Трохи гірлянд на безструнній гітарі, трохи людей - зовсім трохи, майже нема, тільки всередині. Якщо ви намагалися тримати думку, але тупо завтикали - значить не важливо, а може навіть шкідливо. Ловіть людей, бо їх мало. Особливо всередині.

Вчора (та, власне, минулого року) вирішили з А кілька останніх годин року провести разом :) Спочатку пригледівся бар "Барабан", але як зайшли - то він вже закривався. Не довго думаючи нас потягнуло в "ЯпонаХату". Прикольно було спробувати солодкі ванільні роли з шоколадним соусом, дізнатися приблизну оцінку з історії соціології (уєєєєєєуєєуєууаааа!!:), позгадувати рік минувший та провідати в останній раз офіс ДА Х) Просто "провідати" нам було мало, тому на снігу величезними літерами вивели "ВІТАЄМО, ВМГО ДЕБАТНА АКАДЕМІЯ". Ще й засніжену машину, що поряд стояла, трохи розмалювали сонечками, усмішками та привітаннями :) А потім згадалось, що все це мені вже снилось :)