Помаранчеві горобці в голові

Власне, коли є втома або просто сумно в середині, то все одно можу посміхатись, бо поряд мене є люди, яких приємно мовчки тримати за руку. Навіть якщо не завжди виходить. Посміхайтесь, рідненькі, завжди є кого любити... І це гріє...

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Toraja

Зображення
The Toraja are an ethnic group indigenous to a mountainous region of South Sulawesi, Indonesia (picture by Alex ) Дуже зачепило фото цієї далекої від мене жінки, яка готується до церемоніального танцю (я так собі гадаю). Про що вона думає? Ким вона була народжена? Що планує зі своїм життям? Наскільки її життя взагалі відрізняється від мого? Я живу в тій частині світу, де стандартний рух речей виглядає приблизно як школа-універ-робота-подорожі-сім'я, але ж так не всюди. Наче на одній планеті, але деколи виглядає як інший світ. Який її звичайний день? Що вона їсть? Про що мріє? Чи для неї вже все сплановано? Чи має вона амбіції? Що для неї важливо? Вона щаслива? Чи їй теж треба писати диплом? Х) (бо то ж весь мій світ зараз) Як вона сприймає себе? Що вона вміє? Як нагадайка за інший погляд. Такий собі маячок про те, що світ більший, ніж наші проблеми.
Докладніше

Що є

Зображення
- Що є справжня краса? - Ти і є, власне. Сьогодні був дуже гармонійний день. Наче все, що видавало вібрації навколо, попадало в мої такти. Цілий день був дуже мирний, радісний настрій. Було чути лише тих людей, яких хотілось чути. Були самі ті усмішки, що зараз значать особливе. Навіть чувак, що зазвичай дратує, сьогодні викликав приємний вираз обличчя. Вчора було враження, що день не мав сенсу. Але певні важливості все ж таки мали місце - вони просто були лиш всередині. То і на краще - давно було пора згадати певні речі. Добре, що саме зараз, це було потребою. Вчорашні спогади зробили моє сьогодні гармонійним. Сподіваюсь не забути цього й надалі. А цей FreeHugs-Ведмідь зараз дуже пасує до моїх днів.
Докладніше

Ловити

Зображення
Панічні атаки, друзів, новини, сімʼю та інших, хто розсипається. Ловити моменти сонця, смачної їжі, ночей, коли шия не болить. Ловити роботу, стару і нову, не забувати чекінитися з близькими. Весь час наче тільки і роблю, що ловлю. Хочу ловити дешеві квитки на літаки і потяги, нові книги, нові кафешки та точки з мача-латте. Хочу дивитись, що там по подіям і фестивалям на вихідні, хто там приїздить з концертами, хто там новий на Тіндері. Хочу знову грати в театрі, повернутися до пантоміми, до джазу, згадати за свою гітару і барабани. Хочу мати енергію на щось більше, ніж тільки робота, донати і новини. Хочеться спитати всіх тих людей, хто жив і писав музику і вірші в інші часи, коли був кінець світу. Як вони то знаходили? Як народжували дітей, слідкували за модою, шукали нові платівки? Де, той шматочок? Гарі Поттер сприймається зовсім інакше після вторгнення.
Докладніше