Неоподаткований персонаж

Чи бувало бачити фільм, що настільки про тебе, що аж кріпотно? Це була випадковість, незапланований вибір, без порад чи навіть трейлеру. Піца, ліжечко, кіно. Мене почало виносити вже на 9:17. Бо вже було видно, що це про моє життя. Спочатку думалось, що то про мене та Потату, але потім виявилось, вона була лише частиною. Деякі моменти відтворилися майже дослівно. Інші персонажі з життя знайшли свої "обличчя", актори навіть зовні схожі достатньо, щоб впізнати! Рухи, фрази, мій образ в головах людей. Навіть балет! Хоча вона танцює його трохи краще. Трохи. Наче холодний дощ. Побачити це все зі сторони. Щось показало наше минуле, щось певно ще буде. І я сподіваюсь, що ми впораємося з цим краще, ніж вони. Бо вже і так багато чого було у минулому і нам не довелося для того чекати до 27ми років. Але вони показали навіть співвідношення нашого віку! Точність деталей просто лякає. Точність персонажів та їх слів. Це кіно про мене... І я ще нема певності чи можу тому рад...

Влітку жити на морі, подорожувати в гори. У холодні часи жити в Амстердамі, подорожувати до Парижу. Читати нові книжки, з теплом згадувати старі. Нарешті видати дитячу книжку, зробити татуювання на спині. Грати на гітарі, відпрацьовувати барабани. Ходити в музеї, на концерти, виставки, їздити на фестивалі. Мати свою невелику кав'ярню, де б траплялись чудові теплі історії. Не переживати за ціль життя, мати свою улюблену справу. Пам'ятати свої щасливи моменти, не давати сумнівам зруйнувати віру в себе. Мати поряд коханих людей, не шкодувати за тих, хто пішов. Прагнути і пишатись. Пам'ятати за своє їство, нарешті полюбити червоне вино. Малювати, писати, колажувати. Нарешті перестати паритись за своє майбутнє і просто прийняти його.

Місяць наче нове життя. А ще місяць попереду, навіть не знаю, що він принесе. Два місяці далеко від дому, в іншій країні дуже добре почистили простір голові. Хоч відчуваю, що ще є зайве. Але тепер краще відчувається, що важливе, хто важливий. З'явилось краще розуміння себе та процесів всередині, трохи більше гармонії, трохи більше знання, досвіду. Згадалось те, що було очевидним років 5 тому, але чомусь не відклалось. Відстань наче відфільтрувала зайве, а нові люди нагадали про важливі ідеї та поведінку. Липень дав зрозуміти, що марно планувати надовго, хоча б зараз. Зараз живу у Берліні , цього разу нарешті окремо, бо липень було проведено в одній кімнаті ще з двома людьми, однією з яких була навіжена господарка, яка в кінці кінців нас виселила :) Напружений був час, але зараз згадую лиш з посмішкою. Тепер маю свою кімнату, живу з двома молодими німкенями, дуже приємні дівчата. Ці вихідні їх нема вдома, тому хата повністю у моєм розпорядженні. Тут відчувається спокій та д...