Неоподаткований персонаж

захистити диплом в червні; tier2 до кінця року (цілі щомісяця); виконати план на подорожі + Потата; розібратися з харчуванням (sustained system that works for me); мінімальні покупки (лише 12 зі сфери одягу та косметики); знайти час для мов; внедрити спорт у свій розклад; знайти максимальну чесність з собою; ознайомитись з рок-класикою.

Напевно ще жоден предмет в універі мені не був таким важливим. Здати JF означало довести не лише оточуючим, що хвилювало мене набагато менше, а скоріш собі, що можу потянути цю сферу і це може у перспективі бути моїм. У всякому разі, якщо колись зміню профіль, то це буде не тому, що не вдалось. Це був тяжкий, але благо цікавий курс – щотижня домашні, навіть до паніки деякі доводили :Р Але поряд був Integer, який завжди знаходив час пояснити та навчити – маю величезну вдячність моєму другу, що був поряд і розумів важливість. Ще купа пост-матеріалів лишилось розібрати, зрозуміти, прочитати, полагодити тощо, але хоча б маю тепер напрямок. Побачимо, що з тобо вийде. Але хоча б матиму круту професію на випадок чого :) Добре тримати це як фокус, коли не знаєш що робити – трохи очищує голову від шуму.

У кожного він є, почну потроху підсумовувати свій. Кожен рік ставитиму 1-2 пункти з цього списку у свої річні цілі – буду рухатись. НАВИЧКИ Навчитись літати на гелікоптері. Вивчити по мові чи кілька з кожної частини світу. (done)  Навчитися гарно палити. Навчитись грати на віолончелі. Навчитись їздити на мотоциклі. Володіти кількома видами зброї. Навчитися танцю з вогнем. Грати на гітарі та барабанах. Стати неймовірно хорошим оповідачем. Таки мати набір навичок з інформаційної безпеки. Тримати в тонусі математику та історію. Мати в собі поняття етикету та дрес-коду. Бойові мистецтва (Krav Maga). Балет / свінг / фламенко. Фотографія (кореспонденція) МІСЦЯ Пройти хоча б один зі шляхів Сантьяго. Об'їздити весь світ – у форматі "псіханула" чи ще якось дикарем. Пожити в Парижі та Амстердамі. Відвідати тематичний парк світу "Гаррі Поттера". Поїхати на "Sziget" фестиваль. Перегони биків в Кералі. Фестиваль самби в Ріо :) Новор...

Влітку жити на морі, подорожувати в гори. У холодні часи жити в Амстердамі, подорожувати до Парижу. Читати нові книжки, з теплом згадувати старі. Нарешті видати дитячу книжку, зробити татуювання на спині. Грати на гітарі, відпрацьовувати барабани. Ходити в музеї, на концерти, виставки, їздити на фестивалі. Мати свою невелику кав'ярню, де б траплялись чудові теплі історії. Не переживати за ціль життя, мати свою улюблену справу. Пам'ятати свої щасливи моменти, не давати сумнівам зруйнувати віру в себе. Мати поряд коханих людей, не шкодувати за тих, хто пішов. Прагнути і пишатись. Пам'ятати за своє їство, нарешті полюбити червоне вино. Малювати, писати, колажувати. Нарешті перестати паритись за своє майбутнє і просто прийняти його.

Добре відчувати землю під ногами після довгий пошуків. Нарешті знайшлась відповідь на питання "Навіщо я це роблю?". Нарешті кожна дія має сенс та наслідок, а не просто бурхливе море випадковостей. Хоча все ще досі є непевним, але це орієнтир, наче маяк, мій особистий кістяк. Тепер знаю де я і що роблю – а головне для чого. Зараз я в Естонії, і буду тут ще 2-3 роки. Поки що вчусь в універі, працюю, іноді відпочиваю і подорожую. Коли закінчу магістреську, то ще може рік просто попрацюю, а потім повернусь додому – в Україну. Вже матиму досвід, якісь фінанси. Можливо навіть продовжу працювати в тій же компанії, просто дистанційно та іноді навідуватимусь, щоб підтримувати контакт – буде видно. За цей час сконцентруюсь на своєму навчанні та на тих курсах, що пропонує компанія – Естонська мова та Java Fundamentals. Коли закінчу магістерку, то зможу більше часу присвятити онлайн освіті, французькій та ще хочу піти на курси в автошколу. В загальному за своє життя хочу пож...

Чого мене навчили рок-гурти за останні кілька місяців? Свою команду треба любити. Лідер не має бути зазнайком. Інакше - смерть гурту дуже швидко. Так, на передньому плані впізнаванності може хтось один, але всередині ВСІ РІВНІ та ОДНАКОВО ВАЖЛИВІ, без диференціації від лідера. Свою команду треба шалено цінувати та розуміти, що саме з цих людей є гурт. Наполеглива праця завжди приносить результат. ЗАВЖДИ ! Треба поважати вибір тих, хто поряд тебе. Поважати та приймати; розуміти не обов'язково. Яким би ти не був, якщо ТИ приймеш СЕБЕ , то інші просто захлинуться у твоїй впевненості та вмінню нести себе крізь неприйняття навколишніх. Свою роботу треба любити, у ній треба бачити життя. Своє життя. Інакше все завершиться після першого спотикання. Спотикань у житті багато. До фіга просто. Але жодне тебе не вбиває, тому завжди можна продовжувати. Припинити боятися того, що ти не розумієш. Поки не спробуєш, не дізнаєшся. Критику варто сприймати лише від тих, ...

Мріють про роботу . Навіть скоріше про основне заняття - щось, що приносить задоволення та й певну матеріальну винагороду, що теж непогано. Щось, що розвиває творчу жилку чи якийсь талант. Щось, на що не шкода витрачати більшу частину свого дня. Мріють про роботу, у якій би поєднувалось все, що загалом подобається. Мрія збувається: а що далі? Яка ціль існування? Мріють про подорожі . Локальні - відвідати якесь конкретне місце, чи більш широко - об'їздити увесь світ! Побачити нові місця, познайомитись з новими людьми, торкнутись нової культури, відчути усю Землю своїм домом! Я зараз, загалом, раз на місяць кудись мотаюсь на вихідні (поки що у межах України). Вже з'явилось відчуття - "в інше місто, як за хлібом з'їздити". Пропала ця романтика потягів, нових місць - навіть коли вони дійсно нові. На певному етапі таке й зі усім світом для тебе може статись. Так довго не намрієшся. Теж з'явиться потреба мати інший сенс. Мріють про конкретну річ . Предмет одягу, поб...

EAT from Rick Mereki on Vimeo . LEARN from Rick Mereki on Vimeo . MOVE from Rick Mereki on Vimeo .

Друзі! Презентую Вашій увазі довгостроковий проект "Науки при каві" - UP Grade ! Шалена команда, капітаном якої я є, а саме - Debate Club NaUKMA є одним з претендентів на перемогу в ньому (також у складі команди Андрій Яромій - НаУКМА, ФПвН-3, та Катя Саранчук - КНЛУ, Факультет перекладачів, 2 курс). Тому зараз як ніколи нам необхідна Ваша підтримка та Ваші голоси! Для цього Вам варто перейти за посиланням: http://upgrade-yourself.com.ua/debate-club-naukma.html й віддати свій голос за найкращих! ;) P.S.: Поширення даної інформації серед Ваших друзів додасть Вам пунктів до карми, тому не підведіть - ми на Вас покладаємось!!!

Багато хто йде до своєї мрії до десятків років - мені треба лише почекати півроку. Багато кому доводиться йти майже проти всього світу - мені лише проти своїх батьків. Багатьом треба докладати титанічних зусиль - мені треба лише набратися терпіння та натренувати увагу та пам'ять. Багато хто йде цією дорогою один - мене підтримує певна кількість людей. Багато кому доводить втрачати все - я втратила лише час, а інші ресурси можна відшкодувати та повернути. Багато кому для мрії доводиться винаходити велосипед - у мене є чіткий план дій. Багато кому доводиться миритися та якось жити з певним фізичними вадами або болем, які заважають досягти мрії - у мене всього на всього мізки повернуті, але це навіть плюс у моєму випадку. Багато хто навіть не знає чого хоче - я знаю навіть негативні наслідки свої мрії, але мені в барабан, їх враховано. З огляду на усе це - я дуже щаслива людина і мені все вдасться!

Більшість нашої діяльності направлено на задоволення інтересів. Насправді я вважаю, що на це йдуть усі наші зусилля, але все ж допускаю можливість виключень, бо хто зна. Кажуть, що скільки людей, стільки й думок. Певно, що даний вираз можна застосувати й до інтересів, хоча тут згадується піраміда Маслоу, яка прекрасно категоризує та групує ці речі. Тим не менш. Є багато людей, чиї інтереси не задоволені. Можливо це виходить тому, що "якщо кожному своє, то всім не вистачить". У цьому плані я дійсно захоплююсь Біллом Гейтсом - його інтересу не існувало, коли він народився. Тому Білл сам придумав свій інтерес й задовольнив його! Він створив свій інтерес з телепаду (мінікомп'ютер - щось на зразок друкувальної машинки, що посилає сигнали телефонному апарату), який стояв у нього у школі. Й цей інтерес змінив світ. Грандіозно просто уявити, що бажання задовольнити свої потреби однієї людини переверне й дасть копняка усьму світу, щоб той пришвидшився. Й світ щодуху побіг. Для мен...

Ренді Пауш (Randy Pausch) — професор Carnegie Mellon University в США. Коли він дізнався, що має рак підшлункової залози, він прочитав своїм студентам " Останню лекцію ", з якою пізніше виступив на шоу Опри Уіфнрі. Зараз він вже помер. "Не пошкодуйте 10 хв. Воно того варте". (с) Dyak

Хочу мотнутися по містам України. На всі мене не вистачить, але так дні по два-три хотілося б побувати у кількох. Може знайду собі компаньйона на увесь тріп або ж розіб'ю на частини. З ЦТ-ДР думаємо кудись поїхати на тиждень. Це будуть або гори, або якесь місто. Ще море пропонують. Окрім того можна по дорозі в Буковель з ЦТ-ДР заскочити у Івано-Франківськ чи Яремче. Або й туди, й туди. Пригод на п'яту точку шукати :) Обов'язково поїду з Алісою в Малин - це буде щось неймовірне. Аби лиш спогади мене не задушили - мене не було у тому домі більше 7 років. Аж лячно, але я хочу туди! Досі пам'ятаю кожну дрібничку дому, навколишньої території, взагалі всього дачного поселення. Пам'ятаю каміння, на якому ми "пеклися", доріжку до озера, в якому мене навчили плавати, пам'ятаю де й який ґрунт під ногами, дорогу у три кілометри до найближчого села, де ми з прабабкою молоко брали. Пам'ятаю свої хованки, сходи з яких мене жбурнуло, заледве хребта не зламавши Х)...

Ловлю щирий кайф - на реферат пішло 2 дві години, одна плитка шоколаду й дві чашки чаю. З чаєм, певно, перебір, але мені ще є чим зайнятись. Й взагалі, коли я сиджу в кріслі й втикаю, то цілком заслуговую окропу на свою голову - навколо стільки всього діється! Й список справ ніколи не зменшується. А коли вже зовсім нема чим зайнятись, залишається категорія "вічних справ" - прибирання в кімнаті, поліпшення мов (англійська, німецька, латина), спорт (танці, біг, плавання, елементарна зарядка), навчальна література (її одної на все життя вистачить!) та ще багато всякого. У кожного своє, власне. А ще завжди можна сидіти й шукати цікаві кейси, розширювати кругозір нещодавніми подіями та прецедентами. Завдяки "ВК: пошук за подіями" плани на вечір не є питаннями. Але ж іноді так влом! Власне треба давати собі перепочити, але атас, коли це стабільна тенденція, звичка. Нічого корисного не пишу. Це просто розрядка, щоб мозок відпочив. Зараз робитиму блок-схеми з історії соціол...

Він є. Навіть з найдрібніших проблем - серйозно є. Навіть мені вдалося знайти. Після того, як мені стало зрозуміло, що я не на тій спеціальності сиджу (соціологія замість прикладної математики), руки опустилися. Раніше було складно осягнути, чого мені з біса так важко змусити себе вчитись? В силу власного себелюбства вважаю, що мій розумовий рівень цілком тягне на ту програму, що мені пропонують, тому справа тут не в тому, що мені трохи розуму не вистачає. Мені легше пересунути шафу через дві кімнати, ніж змусити себе робити те, що мені не подобається. Лінь чи впертість? Моє Сонечко, коли розповідала, за що вона мене поважає, назвала такий пункт: "за всепоглощающую отдачу (это поразительно, но ты отдаешься тому, что тебе дорого с таким рвением, что меня это поражает, по хорошему)." Таки-так. Якось нашому ДК треба були плакати терміново - 12 штук за два дні (+ попередня обробка фото, вибір, пошук фонів, написання текстів-реплік, клепка й т.п., й т.д.) Й вони були зроблені. За ...

Я сова, тому цей час приватизований такими як я. Ніч найбільш продуктивна частина доби - більшість людей все ж таки сплять, немає фактичного обмеження за часом, рівень шуму за вікном понижено, та й взагалі число рамок у рази зменшено. Можна працювати, читати, слухати/створювати музику, навчатись, кохатись, качати фільми або куховарити. Навколо спокій, тому енергетика сприятлива для ефективної діяльності. Більшість людей створено вночі, тому ми всі ще не вимерли ;) Ніч мотивує - більшість моїх ідей, що заслуговують на продовження, починають з'являтись десь з 22-23:00 й, якщо не піду спати, майже одразу ж обробляються у макети, нариси, кольори, смаки, уривки, звуки. А ще приємніше після всієї цієї "діяльності" сісти у крісло, покласти ноги на стілець й покряхтіти. Просто розслабитися, позіхнути, порозглядати свої руки, влаштувати мозку релакс. Вдень, що б ти не робив, після того знов треба кудись бігти, чимось займатись, а вночі можна забути про все зайве. Або ж навпаки - в...