Неоподаткований персонаж

Фотограф-самоучка Navid Baraty живёт в Бруклине, но путешествует по всей Америке, а так же по Ближнему Востоку и Азии. Из своих путешествий он привозит великолепные фотоснимки, которые не раз публиковались в National Geographic. Фото представленной в этом альбоме серии были сделаны в Сан-Франциско и нескольких городах Японии.

http://nbspace.ru/math/ оригінал есе Одна з найкращих критик математичного викладання. Читається легко, приємно, цікаво.

Останнім часом мені дуже подобається процес відпрашування у батьків на турніри в інших містах. Зараз актуальним є турнір в Донецьку "Знай свої права" . В процесі розмови мав місце такий діалог: Мама: - Нет, Донецк опасный город. Я: - Чем? Никто один там ходить не будет - чёткая компания, чёткое место пребывания и перемещения. Папа: - Донецк на самом деле уже давно не опасен. Я: - Спасибо. Папа: - Да не за что, это в принципе не моя заслуга :)))

Если ты плачешь не от счастья, то перестань.

В той час, як він є цілком реальним (хоч і одною ногою у світі-не-тут), вона ховається у капелюсі своїх ролей та ілюзій. І тому є страх, поки хтось не вмикає агресивну відвертість, хоч мова має йтись про підтримку.

More on TheFunTheory.com and YouTube ;)

Мужчина и женщина лежат на кровати и смотрят в потолок. Мысли женщины: "Молчит. Не хочет разговаривать. Наверняка, он уже разлюбил меня, у него есть другая. Отношения закончены" . Мысли мужчины: "Муха, муха на потолке. Как же она держится?"

Коли довго не ставиш питань, через певний час можеш отримати вельми цікаві відповіді.

Чомусь мені вже не дивно після розмови з людиною відчувати голод. Люди вони не тільки м'які.

Ecd zcmnbkfd p reh/ Jmynfncjl jymkfdre,? sldfhgcfy - mcjo .k,jh? f jyjd 'flfg? zcmn'egzk,j? zcmn'fdb,pjh jojn/ Jncjhg sytv sy d evjrz spfh ty fy;jv jke, syljujmc mcbnfibkfp fy sybnjvfc/ Tkf? fy mkf;? t;qfv jxjusy ty fy;jv jke, bnb,jhp/ T;el fljri? t;el! F,thnjg brvbhnlsg 'fybk[fp tytv? 'fdbhrfy/ Ty exj[ tw bnsghtn/ E;jv? tkf ty exj[/ Jyn.kjc,f/ Syljujmc z ty fkv bne, fylj! Ey rz rfn jkiqbd&! Evjx zkcsg enytvjv jujyfdjhnytwyjr zncfo mnblj[bhg qbyxsvhfr nfrlsd& Ty exj[! Tkf t;d blersy ty mcbnsl/ J,z t;d fvjld/ Rz t; fljri/// F; tpbhu? fpfhfp/

Мене стерли - це є дуже паскудно, вкрай паскудно. Ці вихідні були дуже необачні - занадто потужні особистості впливали. Хто ж знав? І все ж, досі нема певності, що це саме вони те зробили не усвідомлюючи (сподіваюсь), але це є єдине, що відрізняло ці вихідні від усіх інших. Хіба що моє обличчя у неділю було занадто біле, а губи занадто чорними. Але це лише додаткова умова, що забезпечувало настання необхідних обставин для появи другої потужності. Перша потужність була зумовлена моїм новим бажанням, яке тепер і не бажання вже певно! Той маленький черв'ячок, що заворушився вчора ввечері, сьогодні вже вгризся в мозок! Що мені робити наступної миті? Мене стерли! Зараза... А ще трошки про погоду, насправді... Бо за той час, як писались ці слова, на землю опустилось молоко, розведене водою. Туман настільки густий та живий, що виникає трошки первородного страху та паніки. І ти насолоджуєшся ними, бо вони наче лоскочуть, але не стискають, бо не такі сильні. А на вулицю так і тягне... І хоч...

Ще більш дивного дня у мене не було. При чому вся картина складалася з абсолютних дрібниць. Які виявилися занадто дивними для мене. Десь окремо занотую собі хронометраж цього дня, щоб не забути нічого. А ще жахливе відчуття, що сьогодні мною була досягнута ціль всього мого життя... І що його робити далі? Чорт, а дійсно фігове відчуття. Тобто воно наче й комфортне, але я не можу уявити, що мені робити наступної секунди. У голові невеличка паніка, тому шукається навіть найдрібніше завдання, яке б принесло задоволення. Навіть не можу толком згадати, що такого сьогодні сталося, що перекочерижило моє свідоме. Наче те, для чого мене було народжено вже сталося. Якщо призначення мого життя було в тому, щоб наштовхнути одну хорошу людину стати мімом на професійних засадах, то вже можна йти стрелятись - більше нічого корисного від мене можна не очікувати. Хіба що... призначення долі вже виконано... можна й для себе пожити тепер :)

Позитив, захоплення, емоції, настрій на :)

Хочеться помовчати, от тільки нема з ким.

...щось захоплююче ...щось, що перевертає буденність ...щось, що зламає всі ваші плани на вихідні ...та щось, що ще кілька років згадуватиметься зі сміхом та усмішкою... Приходьте цієї неділі (14 листопада 2010) на Майдан Незалежності та вулицю Хрещатик - ловіть мімів-дебатерів! ;)

Весело було почитати :) " Программисты: эволюционный подход ", " Как выйти замуж за программиста " Дівчина писала з власного досвіду. Звучить як з серії американських книжок для американських жінок бальзаківського віку, але обидва пости нічого зайвого окрім доброї посмішки та хорошого настрою не викликають. Enjoy! Особливо програмісти ;) "А если общность [програмісти маються на увазі] имеет неограниченный доступ к благам, хорошо размножается и к суицидам не склонна, то, что может ей помешать ей вытеснить другие виды и захватить мировое господство? Вот и я о том же".

Спостерігаючи моє Сонечко, бачу, що це не вона! Вона заховалась у шкільному піджаку й кидається розумними словами. Їй болить. Й мало кому в світі боліло більше. Так само багатьом боліло - більше - майже нікому. Болить, розриває, б'є, випиває її. А вона вдягла панцир - єдиний шлях вижити. Не можу спокійно на те дивитись, але не знаю, що його робити. Коли знаєш всі умови, наче й відповідь десь тут, але наче ткнувсь у гумову стіну й не бачиш простої суті. Моєму Сонцю скажено болить! J, zkcsg [bydtg qtxth ty bl;dfp zcmntxj[ bnb;/ Q jdbk;jv q] jycqsl ty zcmntxj[/ B,rz z fkijv - z , fkbybgec en edjcs, eybifv! Fkbyjdpl, fkfdbhp, fkzybgep 0 b,rz z brmksn fkfyp!!!!!!!! B,rb brmksn bnfyp! Sytv mnsdfy bnf[x fy Qsynsdctcd rjlzhjg qsljg, e qbrz z rfn jnzdc .hsd - z , fkbysvp/ Mnsdfy jorz vjrlskcfy fkfnc , zjv mnhtvc/ Jrxtyjc 'edjuekcfp fy zncfo timks, fp tytv/ "Но жизнь на месте не стоит, а время врач, оно залечит. И от того, что пережили мы, станем крепче, только крепче". Do-Bro ...

Попала душа благородного рыцаря в рай. И очень удивилась. — За что? — искренно задала она вопрос встретившему её ангелу-хранителю. — Я не сделала ни одного великого поступка за свою жизнь! И сразу в рай? — Как за что? — удивился в свою очередь ангел-хранитель. — В твоей жизни был очень большой смысл! — Какой? — Помнишь, несколько лет назад, будучи ещё молодым, ты сидел за столом среди гостей в замке по приглашению тоже не менее благородного рыцаря? И одна дама, тоже очень-очень благородная, попросила тебя передать ей соль? — О-о! Она была прекрасна! — Ты передал ей соль, помнишь? — Как не помнить?! Это был чудесный момент! Я никогда его не забуду! — А почему, тоже помнишь? — Конечно! Она эту соль рассыпала! — Вот для этого ты и жил! — Ты шутишь, ангел! — К сожалению, ангелы никогда не шутят, — опечалившись, произнес ангел. — Объясни? — Благородная дама, на красоту которой ты засмотрелся, смутилась от твоего взгляда и расс...

цікава телефонна розмова на Майдані о 22:00; погода, а саме температурний режим; смачні математичні плани; натхнення => малюнки; зайнятість (так, мені цей бісів водоворіт подобається); приємні моменти з Харкова.

Виявляється "філософствування" допомагає вижити. Бо наче нісенітниця, всі до того по-троху доходять, але краще це знати, усвідомлювати та розуміти. Через це філософствування підлітки, як новонароджені, пізнають ази життя, тільки вже на іншому рівні. І це дійсно обов'язково, окрім того, що приємно. Особливо, коли це дарує відчуття відкритого струму.

Цими вихідними у місті Харкові пройшов довгоочікуваний дебатний турнір "Перша столиця". Дійсно довгоочікуваний, особливо для мене, а також тому що минулий рік вони продинамили - турніру не було. Заманіловкою для мене, власне, був шанс пограти з тими командами, що туди їхали. Щоправда на першій грі ми з тіммейтом не дуже себе показали, й це поламало нам майже усі плани - хіба що з Їжачками пограли (але й тут є свої паскудства). Насправді вважаю поїздкою досить невдалою, але все ж певні плюси та нейтральні сторони були. Побачимо чого було більше: Фейли та певні приємні моменти: найбільш панікьорні у моєму житті дві години, коли моя тіммейт за 4 години до потягу повідомила, що (з невідомих мені все ще причин) вона не їде. через всю цю метушню було забуто вдома дебатний талісман (мій морський диявол Ката) й залити музику (Charlotte Gainsbourg); жахливе розташування гуртожитку, в якому нас поселили – ввечері з тіммейтом півтори години шукали цю споруду, як...

Якось згадувалось про те, що я не на тій спеціальності навчаюсь. Цього року мені вистачило сміливості створити собі проблеми, але поставити ціль - я вступлю на прикладну математику! Я обіцяю собі, що я навчатимусь тому, що люблю. Я розберусь зі своєю уважністю/неуважністю, я добре напишу ЗНО, я вступлю і у мене все вийде. Це те, за що я хочу боротись. Але тим не менш - переконаюсь за свою безпеку, маю переконатись, що не розчаруюсь у ПМ, як це було з соціологією. Механізми є, потроху втілюю в життя. Поки що все ок. Приємне відчуття, що стоїш саме на своєму ґрунті. І Charlotte Gainsbourg грає у навушниках :) Майже щастя. Нарешті ціль, нарешті відчуття, що дивлюсь у потрібну сторону. Було б важко пробачити собі відмову від того, що було червоною лентою всіх творів "About my future job" з 11-12 років. Головне не помилитись знов, бо творчий пошук це завжди супер, але затрати й результат не адекватні в даному разі. Але все буде добре . Бо я у те вірю, а більшість моїх думок та пе...

"Чесно кажучи, вже багато тижнів я задаю собі питання чи ті відчуття, які іноді вдаряють в голову є відчуттям самотності. Але коли за хвилину я бачу скільки друзів он-лайн і я дійсно знаю, що вони друзі, то попускає. Відчуття самотності. Скоріш за все це коли ти один, довго, немає коханої людини поруч, друзі все одно не зрозуміють, сім*я теж, тому ти такий як завжди, але самотній. Да? Ну або щось подібне.. Ви ж так думаєте? Я сьогодні йшла з метро додому. Телефонувала мамі, вона не брала слухавку. 2 рази поспіль. Я навіть засмутилась. Я пройшла повз пустий дитячий майданчик навпроти якого стояли лавочки, біля однієї з них так, трішки в півоберта стояв дідусь..коли я підійшла ближче, то побачила, що він з палкою. Сліпий . Він запитав чи правильною стежкою він йде до бювету? Я намагалась згадати що таке бювет і де тут поблизу він є. - Ну там, за райцентром.. Ну я згадала, є там такий. Старий, рідко кого там можна побачити. Я сказала. що проведу його до бювету. Він взяв ме...

Міркування щодо психотропних речовин доводять до дуже цікавих снів. Цього разу снилося, наче дім у Бучі настільки високий, що вікна останнього поверху доходять до кромки дерев, але ті дерева були далеко, бо між ними та будинком розташувалася величезна маса води! Причому вона вже трохи цвіла. Наче все затопило, бо рівень води доходив до підвіконня, але у кімнати ще не заливало. Повз наш дім швидко та красиво пропливли якісь люди, наче на змаганні, й мене теж потягнуло у воду. От тільки одна з ласт випала з рук - довелось за нею пірнати. А я дуже не люблю вертикально вниз головою занурюватись - особливості з тиском. Але довелось якось змусити себе (здається подумки навіть йшла мова про хоробрість чи щось тому подібне) наздогнати її. За якийсь час з'явилась моя молодша двоюрідна сестра й теж полізла у воду - довелось віддати їй ласти, щоб у разі чого вона могла втекти від водяних жахів. От-тільки один з таких жахів наздогнав мене. Далі сон відбувався у тій же воді, але наче у іншому с...