ПС у крові
Міркування щодо психотропних речовин доводять до дуже цікавих снів. Цього разу снилося, наче дім у Бучі настільки високий, що вікна останнього поверху доходять до кромки дерев, але ті дерева були далеко, бо між ними та будинком розташувалася величезна маса води! Причому вона вже трохи цвіла. Наче все затопило, бо рівень води доходив до підвіконня, але у кімнати ще не заливало.
Повз наш дім швидко та красиво пропливли якісь люди, наче на змаганні, й мене теж потягнуло у воду. От тільки одна з ласт випала з рук - довелось за нею пірнати. А я дуже не люблю вертикально вниз головою занурюватись - особливості з тиском. Але довелось якось змусити себе (здається подумки навіть йшла мова про хоробрість чи щось тому подібне) наздогнати її. За якийсь час з'явилась моя молодша двоюрідна сестра й теж полізла у воду - довелось віддати їй ласти, щоб у разі чого вона могла втекти від водяних жахів.
От-тільки один з таких жахів наздогнав мене. Далі сон відбувався у тій же воді, але наче у іншому світі. Пішли якісь думки про табір, але насправді були перегони між мною та водяним вампіром, який заспокоївся лиш тоді як ми наздогнали тих людей, що пливли на початку сновидіння, й він поласував якоюсь дівчиною. Потім йому трапився якийсь його ворог, що був схожий на Луі де Фінеса з риб'ячим хвостом, й вампір відібрав у того Діадему Тіней. Ця літературна містерія як раз зустрілась мені напередодні ввечері у книзі Вадима Панова.
А мене, до речі, вампір так і не наздогнав, бо у воді мені суттєво додалось прудкості й без ласт, хоча він завжди був зовсім поруч. Потім вже він не схотів пити моєї крові, бо у ній містилися психотропні речовини, вона була отрутою.
Повз наш дім швидко та красиво пропливли якісь люди, наче на змаганні, й мене теж потягнуло у воду. От тільки одна з ласт випала з рук - довелось за нею пірнати. А я дуже не люблю вертикально вниз головою занурюватись - особливості з тиском. Але довелось якось змусити себе (здається подумки навіть йшла мова про хоробрість чи щось тому подібне) наздогнати її. За якийсь час з'явилась моя молодша двоюрідна сестра й теж полізла у воду - довелось віддати їй ласти, щоб у разі чого вона могла втекти від водяних жахів.
От-тільки один з таких жахів наздогнав мене. Далі сон відбувався у тій же воді, але наче у іншому світі. Пішли якісь думки про табір, але насправді були перегони між мною та водяним вампіром, який заспокоївся лиш тоді як ми наздогнали тих людей, що пливли на початку сновидіння, й він поласував якоюсь дівчиною. Потім йому трапився якийсь його ворог, що був схожий на Луі де Фінеса з риб'ячим хвостом, й вампір відібрав у того Діадему Тіней. Ця літературна містерія як раз зустрілась мені напередодні ввечері у книзі Вадима Панова.
А мене, до речі, вампір так і не наздогнав, бо у воді мені суттєво додалось прудкості й без ласт, хоча він завжди був зовсім поруч. Потім вже він не схотів пити моєї крові, бо у ній містилися психотропні речовини, вона була отрутою.
Коментарі
Дописати коментар