Just Lviv It

 

Цими вихідними їздили з Потатою на Stare Misto. Для мене Львів особливе місто - звідти завжди дуже тягосно їхати - наче хочеться лишитись ще на годину, ще хоча б на хвильку - і від того ковтаєш повітря, наче більше ніколи тут не будеш. Від того і вокзал Львівський люблю, він наповнений емоціями.

Ця поїздка була практично ідеальною. Усі турботи лишились вдома і жодна з них не нагадувала за себе ці три дні. Жили у моєї подруги, привезли їй домашнє варення, яке робила бабуся Потати.

Сам фест підірвав та підняв! Для мене було цікаво їхати на концерт, де більшість гуртів мені не відомі, але воно того вартувало! Вистрибали все! Особливо порадували IAMX, The Subways та Kaiser Chiefs. Було приємно, що багато гуртів наче змагались, хто більше та краще знає солов'їну - The Subways навіть заспівали частину безсмертної "Rock'n'Roll Queen" українською! А взагалі було справжне відчуття фестивалю та драйву. Домів приходили ледь живі та спали як вбиті. Зате сни насичували своєю кольоровістю, хоч і спали не дуже багато.

Фест займав майже усі вихідні, хоч нам і вдалось трохи погуляти у неділю перед фестом. Тому ми лишались ще на понеділок, щоб мати змогу відпочити у самому місті. День почався з того, що Птаху неочікувано довелось стати раптовим гостем - заскочити до Chrishneybee :)  Якось було захотілось зробити подарунок на День народження цій світлій людині, з якої були знайомі лише крізь блог, але доставити вчасно не вийшло. То прийшла ідея особисто покласти пакунок в поштову скриню прямо у Львові. Все мало бути романтично та загадково, але наявність домофону вирішила все інакше :) То трохи таки побули гостями - розцифрувались та випили чаю з сирком та ягодами :) Було кльово познайомитись з донею Христі - ніколи не уявляла як швидко дитина змінює настрій! Скільки мікровиразів на її обличчі постійно блимають, як живо діти реагують на рухи, звуки! І очі, такі великі блискучі очі! Це була цікава зустріч) Мені навіть вдалось потримати малечу на руках - приємне відчуття. Добре, що Іра таки порадила побути трохи людиною, а не персонажем. Зараз би певно було б шкода, якби просто покласти пакунок та не подзвонити.

Інші півдня ми з Потатою охрестили як Обжиралово-фест! :) Бо ми ходили та їли - Львівські пляцки, Криївка, Дзига, Флокафе, Львіська майстерня шоколаду (там таки смачніше, аніж у київському філіалі), Дім легенд - всюди хоч по шматочку, але спробували. Зустрілися з Львівськими дебатерами, гуляли вуличками, дуркували. Було дуже дуже класно. Ми розслабились, відпочили, пожили, позгадували. Гарно мати таке у пам'яті. А ще ми з Потатою багато говорили. Побачимо ще до чого то вестиме. А поки що чекатиму Іру в Києва :)