Ніч. Пекло. Становлення

Так, знову пишу про ніч. Цього разу це пекельна ніч. Тіло напівголе та мокре - й справа не в еротиці чи пляжі - зараз майже перша ночі, а за вікном 37С Х_Х Мої жартівливі погрози-пропозиції типу "З'їжте мене на вечерю" можуть набути правдивого характеру - мене подадуть у запеченому вигляді. Мама мене сьогодні як рослину поливала, на кілька хвилин допомогло. Цей день можна сказати пропав - як добре мати два дня народження у році... зручно.

А цієї ночі не шукаю натхнення, їжі чи контенту - дивлюся фільми, бо спати не можу - спека здавлює череп. А щодо контенту може й марно - швидкість зараз відмінна.

Спека... Ніч... Тиша. Такі ночі дуже тихі, дуже повільні, важкі, насичені, знеструмлені. В такі ночі навіть наркотиків не треба - ти вже лежиш і не ворушишся, не можеш нормально говорити, думати, аналізувати, рахувати... їсти навіть не хочеш!

Нещодавні вихідні були трошки казкові - бо півдня пройшли у воді. Не дивлячись на те, що температура води 25-27 градусів, це все одно не повітря. А плавати після заходу сонця - м-м, рай...

А я вже у передчутті зими, свого чорного пальто, Капелюха та окулярів... та помаранчевого шарфу. Намалюю, повішу на стелю - буду вірити.

Ця ніч - дубль. Таких ще буде майже безліч. Зима затягнулася - тепер літо на нас відіграється - відкиньте звичні прикмети, Бабине літо не матиме кордонів та дат.

"Тодішні хоч мали страх... а ці - нічим не кращі".