...
Сьогодні невимовно великий Місяць. І день допустимо дивний. Наче м'якіший на дотик, але гіркуватий на смак. Плюс вибух бетонозмішувача. Та книга про Гру.
Ловити
Панічні атаки, друзів, новини, сімʼю та інших, хто розсипається. Ловити моменти сонця, смачної їжі, ночей, коли шия не болить. Ловити роботу, стару і нову, не забувати чекінитися з близькими. Весь час наче тільки і роблю, що ловлю. Хочу ловити дешеві квитки на літаки і потяги, нові книги, нові кафешки та точки з мача-латте. Хочу дивитись, що там по подіям і фестивалям на вихідні, хто там приїздить з концертами, хто там новий на Тіндері. Хочу знову грати в театрі, повернутися до пантоміми, до джазу, згадати за свою гітару і барабани. Хочу мати енергію на щось більше, ніж тільки робота, донати і новини. Хочеться спитати всіх тих людей, хто жив і писав музику і вірші в інші часи, коли був кінець світу. Як вони то знаходили? Як народжували дітей, слідкували за модою, шукали нові платівки? Де, той шматочок? Гарі Поттер сприймається зовсім інакше після вторгнення.
Ех, як я жалкував вчора ввечері, про те що забув запасний акомулятор вдома (. Місяць був чудесний. А може і добре шо забув.
ВідповістиВидалитиТак, можливо такі речі краще тримати лише у власній пам'яті - воно від того трохи казковіше стає :) Та й на фото воно б не було особливо видно, я думаю
ВідповістиВидалити