За абсолютно будь-яких варіантів
- Думаю, ти б стала непоганим викладачем.
- Чому?
- Ну, у тобі наче від природи закладено вміння координувати людей. Це виглядало прикольно.
- Від природи я лише шалено красива та потенціально розумна :) Все інше вже справа досвіду та навчання.
- Бачу, ти себе дуже любиш :)
- Ну кому ж ще як не мені? :)
- Тобто? Типу, тебе більш ніхто не любить, окрім тебе самої? :)
- Не так. Просто любов до себе убезпечує сенс мого життя.
- Як? О_о
- Просто виходить, що за будь-яких варіантів розвитку - втрата, зрада, смерть, обман, розчарування, чортів кінець світу - завжди, абсолютно завжди у цьому світі буде як мінімум одна людина, що мене любить. Тобто я завжди матиму заради чого жити. За абсолютно будь-яких варіантів. Це створює відчуття безпеки. Типу, я завжди буду комусь потрібна. Вважаю, що це досить таки непогано - жити заради тих, кого любиш, й тих, хто любить тебе. Особливо, коли це взаємно. А що може бути ще взаємніше, ніж любов до себе?
Коментарі
Дописати коментар