Зловити ніч

Вночі здається, що час безмежний. Що ранок ніколи не настане, що це безкінечна мить сьогоднішнього дня. Вночі все прямує до безкінечності - і від того спокійно. Здається, наче можеш встигнути все, навіть більше. Ніч чарівна. Темрява надає контрастності, відчуття та кольори яскравіші. Навкруги нічого зайвого, нічого надмірного. Лише цокіт годинника нагадує, що час ще не загубив ліку. Але все інше наче завмерло, наче стоп-кадр; і рухаються лише окремі елементи, в той час як все інше спить. Навколо дуже тихо, але ця тиша не дзвінка, вона більш жива, більш м'яка, мирна. Але кожен звук у ній наче постріл. Коли дні такі напружені, добре мати такі спокійні ночі. Єдине, що трохи смутить - помічати як вологість коробить мої колажі на стінах моєї кімнати. Треба щось придумати з тим, вони є відображенням мене.

Ніч оживляє. Всі хороші люди та думки мали свій зачаток саме уночі. Ніч не бентежить, тому маєш змогу сконцентруватися на важливому. Я дуже люблю ніч. І щодня ранок ревниво згадує мені ту любов важким прокиданням. Але ранок занадто нервовий, смиканий. Хоча певно я просто ще не знаю його іншої сторони. О п'ятій ранку також досить мирно та любо, особливо на вулиці. Але то й не ранок зовсім - то скоріше прощання ночі. М'яке, ласкаве. З обіцянкою повернутись.

Ніч свіжа, чиста та жива. Вона набагато природніша та правдивіша за день. Ніч чесна.