Неоподаткований персонаж

Хочу мотнутися по містам України. На всі мене не вистачить, але так дні по два-три хотілося б побувати у кількох. Може знайду собі компаньйона на увесь тріп або ж розіб'ю на частини. З ЦТ-ДР думаємо кудись поїхати на тиждень. Це будуть або гори, або якесь місто. Ще море пропонують. Окрім того можна по дорозі в Буковель з ЦТ-ДР заскочити у Івано-Франківськ чи Яремче. Або й туди, й туди. Пригод на п'яту точку шукати :) Обов'язково поїду з Алісою в Малин - це буде щось неймовірне. Аби лиш спогади мене не задушили - мене не було у тому домі більше 7 років. Аж лячно, але я хочу туди! Досі пам'ятаю кожну дрібничку дому, навколишньої території, взагалі всього дачного поселення. Пам'ятаю каміння, на якому ми "пеклися", доріжку до озера, в якому мене навчили плавати, пам'ятаю де й який ґрунт під ногами, дорогу у три кілометри до найближчого села, де ми з прабабкою молоко брали. Пам'ятаю свої хованки, сходи з яких мене жбурнуло, заледве хребта не зламавши Х)...

Жінка народила 10 дітей. За раз.

Сьогодні я нарешті подивилась фільм 2012. Для тих,хто так само в танкє і каскє і досі не бачив-дуже раджу.Насправді є над чим подумати. Принаймні над людською безалаберністю, жадібністю і тупістю. Фільм про реальні події, мені здається, що не з пальця цей сюжет придуманий. Тим паче за останній місяць я вже втретє бачу чи чую про зговір крутий чуваків щодо знищення світу, але тут круті чуваки рятували себе.. Скільки ви ладні заплатити за життя..там прайс 1 млрд евро, про курс не казали :) Втім за принципом у кого більше грошей в кишені відбирати когось тупість. Так само тупо робити якусь афігєнну машину-корабель,не продумавши її на 150%.. Однак мені сподобався там один момент, коли учень приходить до вчителя (я не пам*ятаю, яке там було вчення), і питає, потім починає казати,що як же ж так..треба рятуватися,бо кінець світу бла-бла.. А вчитель бере чайник і наливає в чашку, здається, каву, вона вже переповнює краї, і учень починає кричати достатньо..На що йому вчитель каже,...

Захотілося написати про свою породу. Хоча мало хто з нас дійсно визнає себе істериком. А мені вже так часто тикали в це моською, що й не відверчусь вже. Хоча у знанні такої особливості характеру є свої плюси - стаєш стриманішим. Так, ти в курсі, що тебе може зірвати, тому в певний момент замовкаєш, бо вже знаєш, що таке реагування не є природним й навколо люди не так зрозуміють, якщо взагалі матимуть бажання розуміти. Титаренко вміє демотивувати - "Ми розуміємо одне одного лише на 30%, а якщо домовимось про значення спільних понять, то на 50%" . Вже й не парюсь щодо розуміння, не б'юсь головою об стінку з криками "Які ж ви всі ідіоти!" . Бо теж туди відношусь. Щодо істериків - трапилась мені одна така персона нещодавно й досить неочікувано. Якась за різка в неї реакція була на сторонню думку. Наче довго-довго чекала, поки хтось прореагує, щоб крикнути "Да ні хера ви всі не розумієте, лохи!" й видалити все, що можна видалити. Таке. Мені якось по боку, ...

Коли сам сидиш - багато зайвих думок у голові роїться.

Ну, типу, навіщо бути злим?