- Що є справжня краса? - Ти і є, власне. Сьогодні був дуже гармонійний день. Наче все, що видавало вібрації навколо, попадало в мої такти. Цілий день був дуже мирний, радісний настрій. Було чути лише тих людей, яких хотілось чути. Були самі ті усмішки, що зараз значать особливе. Навіть чувак, що зазвичай дратує, сьогодні викликав приємний вираз обличчя. Вчора було враження, що день не мав сенсу. Але певні важливості все ж таки мали місце - вони просто були лиш всередині. То і на краще - давно було пора згадати певні речі. Добре, що саме зараз, це було потребою. Вчорашні спогади зробили моє сьогодні гармонійним. Сподіваюсь не забути цього й надалі. А цей FreeHugs-Ведмідь зараз дуже пасує до моїх днів.
Останнім часом (бляха муха, близько року) маю відчуття, що навколо мене не ті люди, не"мої" люди. Ті, що навколо, теж хороші, милі і т.п., але вони не"мої". Тому, не дивлячись на кількість людей навколо, відчуття досить самотні та розпорохані. "Мої" люди не міфічні, вони є цілком реальними, просто ми не близькі. Це шкода. Добре розуміємо одне одного, але з якихось дурнуватих причин не можемо бути поряд. Одну зі "своїх" побачу цієї суботи - ми зустрічаємось раз на рік, коли вони приїжджає в Україну, ну й трохи Інету. Хоча б так. Найбільш по-дурному виходить, коли ти вважаєш людину "своєю", а вона тебе - ні, й у кращому випадку просто непогано до тебе ставиться. Мені певно дуже не скоро вдасться створити "своє" коло осіб, щоб почуватися комфортно по життю. Й щось так підказує, що це будуть зовсім не ті люди, до яких я тяжію зараз. Останнім часом (бляха муха, близько року) трапляються миті, коли хочеться затягнутися цигаркою. От ...