Діалог. Видіння

Локація: сходи на верхньому закритому поверсі довільного корпусу.

С: - О, диви! В, ти чого тут?
А: - Що ти тут робиш?
В: - Ховаюсь, а на що схоже?
А: - Ти випадково не... хм...
*рух головою вгору* В: - І про що, власне подумав?
*прямий погляд* А: - Про наркотики.
В: - Ова, ти настільки поганої про мене думки? *пауза* Що ж бувало й гірше.
С: - В, як ти? Щось сталося може?
В: - Ні.
А: - То що ти тут робиш?
В: - Ти себе зайвим не відчуваєш?!
А: - Ні. У тебе проблеми?
В: - Так.
А: - З ким?
В: - З собою. Я настільки егоцентрична, що маю проблеми лише з собою. Й коли я їх вирішую, краще, аби нікого з людей навколо не було - бо можуть бути жертви.
А: - Натякаєш, щоб ми пішли.
В: - Натякаю.
А: - Я не питав.
В: - То може б вже і йшов?!
А: - У тебе зараз буде істерика.
С: - А, може краще підемо? В дала зрозуміти, що хоче побути одна - ми зайві зараз.
А: - Не має сенсу йти.
В: - Прямо "толерантність проти знання"...
С: - Тобто?
В: - С, ти поводишся ввічливо, поважаючи чужий приватний простір. А він - використовує своє знання про мене, бо знає мене не погано. Таке хвилювання неочікуване, й зачіпає. От тільки це хвилювання для мене не має підстав, воно нічим не обґрунтована. З цього питання - А, звідки стільки стільки турботи? Тебе дійсно хвилює чи це чисто дослідницька цікавість?


А - стійкість, холодність, чіткість.
В - агресія, розлитість, сарказм.
С - ввічливість, турбота, побоювання.